Трудности терапии аєробного вагинита и пути их продления

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Репродуктивне здоров'я жінки; № 4 (2021); 30-35
Reproductive health of woman; № 4 (2021); 30-35
Reproductive health of woman; No. 4 (2021); 30-35
ISSN: 2708-8723
2708-8731
Popis: Pathological discharge from the genital tract and other signs of discomfort of the external genitalia are a common cause of a visit to the gynecologist. The cause of these disorders in most cases is vulvovaginal infection, accompanied (vaginitis) or not accompanied (vaginosis) by leukocyte reaction. Methods for treating vulvovaginal infection are predominantly local therapy or systemic agents with highly selective antimicrobial activity. Since a significant part of the vaginitis is of mixed polymicrobial origin, treatment should be complex, which determines the possibility of prescribing topical medicines containing several components of a wide spectrum of action. At the same time, the complexity of diagnosis and the time spent on it allow one to talk about the advisability of empirical therapy of vulvovaginitis, accompanied by severe clinical symptoms.
Патологические выделения из половых путей и другие признаки дискомфорта наружных половых органов являются частой причиной обращения к гинекологу. Причиной этих нарушений в большинстве случаев оказывается вульвовагинальная инфекция, сопровождающаяся (вагинит) или не сопровождающаяся (вагиноз) лейкоцитарной реакцией. Способы лечения вульвовагинальной инфекции представлены преимущественно местной терапией или системными средствами с высокоизбирательным антимикробным действием. Поскольку значительная часть вагинитов имеет смешанное полимикробное происхождение, то и лечение их должно быть комплексным, что определяет возможность назначения топических лекарственных средств, содержащих несколько компонентов широкого спектра действия. Вместе с тем сложности диагностики и затраты времени на ее проведение позволяют говорить о целесообразности эмпирической терапии вульвовагинитов, сопровождающихся выраженной клинической симптоматикой.
Патологічні виділення зі статевих шляхів й інші ознаки дискомфорту зовнішніх статевих органів є частою причиною звернення до гінеколога. Причиною цих порушень у більшості випадків виявляється вульвовагінальна інфекція, що супроводжується (вагініт) або не супроводжується (вагіноз) лейкоцитарною реакцією. Способи лікування вульвовагінальної інфекції представлені переважно місцевою терапією або системними засобами з високовибірковою антимікробною дією. Оскільки значна частина вагінітів має змішане полімікробне походження, то і лікування їх повинно бути комплексним, що визначає можливість призначення топічних лікарських засобів, які містять кілька компонентів широкого спектра дії. Разом з тим складність діагностики і витрати часу на її проведення дозволяють говорити про доцільність емпіричної терапії вульвовагінітів, які супроводжуються вираженою клінічною симптоматикою.
Databáze: OpenAIRE