About lay judges in criminal proceedings. Remarks on J. Kil’s monograph 'Ławnicy jako forma udziału czynnika społecznego w polskim procesie karnym', Dom Wydawniczy 'Elipsa', Warszawa 2021, p. 138
| Autor: | Grudecki, Michał Roman |
|---|---|
| Jazyk: | polština |
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: |
склад суду
czynnik społeczny w wymiarze sprawiedliwości общественный фактор в правосудии guarantee function гарантійна функція lay judge соціальний фактор у здійсненні правосуддя social factor in the judicial system уголовный процесс proces karny skład sądu присяжный заседатель funkcja gwarancyjna criminal trial кримінальний процес состав суда гарантийная функция народний засідатель composition of the court ławnik |
| Popis: | Artykuł jest poświęcony roli ławników w procesie karnym. Prowadzone rozważania opierają się przede wszystkim na monografii J. Kila, dotyczącej tego zagadnienia, stąd też tekst częściowo ma charakter polemiczno-recenzyjny. Celem artykułu jest zwrócenie uwagi na niedostateczną realizację zasady udziału czynnika społecznego w sprawowaniu wymiaru sprawiedliwości de lege lata oraz wysunięcie postulatów de lege ferenda, mających doprowadzić do poprawy tego stanu rzeczy. Autor przedstawia argumenty za udziałem ławników w orzekaniu w sprawach karnych, a także wskazuje na istotne wady tej instytucji, wynikające w szczególności z niewłaściwej praktyki. Odnośnie do postulatów de lege ferenda, znaczny nacisk położony jest na kwestię wymogu wykształcenia prawniczego kandydatów na ławników oraz sposobu ich wyboru. Omówiona została także problematyka ewentualnej odpowiedzialności dyscyplinarnej ławników oraz możliwość wprowadzenia składów ławniczych w sprawach karnych do sądów odwoławczych oraz Izby Karnej Sądu Najwyższego. This article is devoted to the role of lay judges in a criminal trial. The conducted research is mainly based on J. Kil’s monograph on this issue, which is why the text is partly a a polemic and a review. The aim of the article is to draw attention to the insufficient implementation of the principle of the participation of the social factor in the judicial system de lege lata and to put forward de lege ferenda postulates aimed at improving this state of affairs. The author presents arguments for the participation of lay judges in adjudication in criminal cases, and points to the significant disadvantages of this institution. With regard to de lege ferenda postulates, considerable emphasis is placed on the issue of the legal education requirement of candidates for lay judges and the method of their selection. The issues of possible disciplinary liability of lay judges and the possibility of introducing lay judges in criminal cases to appellate courts and the Criminal Chamber of the Supreme Court are also discussed. Стаття присвячена ролі народних засідателів у кримінальному процесі. Міркування ґрунтуються насамперед на монографії Й. Кіла з цього питання, тому текст частково носить полемічнo-рецензійний характер. Метою статті є звернути увагу на недостатню реалізацію принципу участі соціального чинника у здійсненні правосуддя de lege lata та висунути постулати de lege ferenda для покращення цього стану. Автор наводить аргументи щодо участі народних засідателів у розгляді кримінальних справ, а також вказує на суттєві недоліки цього інституту, що виникають, зокрема, внаслідок неналежної практики. Що стосується постулатів de lege ferenda, то значний акцент приділяється питанню вимог юридичної освіти до кандидатів у народні засідатели та способу їх відбору. Також обговорюються питання можли- вої дисциплінарної відповідальності народних засідателів та можливості введення народних засідателів у кримінальних справах до апеляційних судів та кримінальної палати Верховного Суду. Статья посвящена роли присяжных заседателей в уголовном процессе. Проведенные рассуждения основаны, прежде всего, на монографии Я. Кила, касающейся этого вопроса, поэтому текст но- сит отчасти полемический и обзорный характер. Цель статьи – обратить внимание на недостаточную реализацию принципа участия общественного фактора в отправлении правосудия de lege lata и выдвинуть постулаты de lege ferenda, направленные на улучшение такого положения дел. Автор приводит аргументы в пользу участия присяжных заседателей в рассмотрении уголовных дел, а также указывает на существен ные недостатки этого института, обусловленные, в частности, неправильной практикой. Что касается постулатов de lege ferenda, то значительное внимание уделяется вопросу о требованиях к юридическому образованию кандидатов в присяжные заседатели и способу их отбора. Обсуждается также проблема возможной дисциплинарной ответственности присяжных заседателей, а также возможность введения института присяжных заседателей по уголовным делам в апелляционных судах и Уголовной коллегии Верховного Суда. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|