| Popis: |
У статті йдеться про лірику українських табірників ҐУЛАҐУ. Актуальність дослідження зумовлена суспільним і культурним значенням табірної поезії, а новизна – практичною відсутністю її наукового осмислення. Методологія ґрунтується на класичному літературознавстві (історико-літературний, біографічний методи, герменевтичні принципи тлумачення) та рецептивній естетиці. Мета: увести в науково-критичний обіг поняття «Інтинська школа» – своєрідний підпільний університет, пройдений багатьма видатними майстрами поезії під керівництвом Г. Кочура, визначивши місце її представників в історії української літератури та показавши на прикладах із лірики окремих авторів-табірників (Г. Кочур, В. Боровий, І. Гнатюк, М. Василенко) вагомість їхнього внеску в антиколоніальний дискурс української поетичної традиції. Ґулаґівська поезія пройнята патріотичними мотивами, наснажена почуттями високої громадянської відповідальності митця перед поневоленою Україною. Табірну лірику передусім варто оцінювати як унікальний екзистенційний людський досвід. In the article speech goes about a lyric poetry of Ukrainian prisoners of GULAG. Research actuality is predefined community and cultural sense of camp poetry and a novelty is conditioned practical absence for it scientific comprehension. Methodology is based on classic literary criticism (historical-literary and biographic methods, hermeneutic principles of interpretation) and receptive aesthetics. Purpose: to enter in scientific critical circulation the concept “The Inta school” – this was an original university, by many prominent poets under the direction of G. Kochur. We determine the location of its representatives in history of Ukrainian literature and demonstrate it on examples from the lyric poetry of separate authors (G. Kochur, V. Borovy, I. Gnatyuk, M. Vasilenko) into the anti-colonial discourse of Ukrainian poetic tradition. The Gulag poetry is imbued by patriotic lyric images, by senses of high civil responsibility of artist before enslaved Ukraine. Foremost we can estimate a camp lyric poetry as unique existence human experience. |
