| Popis: |
Сучасна наукова парадигма лінгвістичних, зокрема й лінгводидактичних досліджень оперує низкою ключових понять, серед яких мовна особистість (МО) займає чи не перше місце. Поряд з цим науковці також вживають термін вторинна мовна особистість, апелюючи до лінгво-когнітивного простору індивіда, який, опановуючи іноземну мову, розмовляючи нею, перебуваючи в нерідному культурно-мовному середовищі, послуговується вторинною мовною “картиною світу” та усім вторинним, що стосується структури МО. Мета роботи – проаналізувати термін вторинна мовна особистість та з’ясувати концептуальну та науково-методологічну обгрунтованість його вживання. |
