| Popis: |
Класифікаційну схему лучної рослинності для Шацького Поозер’я за еколого-флористичним методом Браун-Бланке розроблено вперше на підставі аналізу польових та літературних даних. Синтаксономічний склад лучної рослинності дослідженої території включає 3 класи (Nardo-callunetea Prsg. 1949, Trifolio-geranietea sanguinei Th. Müller 1962, Molinio-arrhenatheretea R.Tx.), 4 порядки, 8 союзів, 23 асоціації та 1 базальне угруповання. Провідна позиція за кількістю елементарних одиниць рослинності належить до глікофітних лук класу Molinio-arrhenatheretea (15 асоціацій). При цьому територіально переважають мезогігрофільні щучникові фітоценози (Deschampsietum caespitosae Horvatić 1930). Вивчено ценотичну структуру та з’ясовано екологічні умови рослинних угруповань. Basing on the analysis of the phytocenotic records and references the meadow vegetation classificate scheme by method of Braun-Blanqe for the Shatsk Lake Land was elaborated. The syntaxonomic composition of the research vegetation includes 3 classes (Nardo-callunetea Prsg. 1949, Trifolio-geranietea sanguinei Th. Müller 1962, Molinio-arrhenatheretea R.Tx.), 4 orders (Nardetalia Prsg. 1949, Origanetalia vulgaris Th. Müller 1962, Molinietalia caeruleae W.Koch 1926, Arrhenatheretalia elatioris (Pawł. 1928) R.Tx. 1931), 8 unions (Violion caninae Schwick. 1944, Trifolion medii Th. Müller 1961, Calthion palustris R. Tx. 1937, Filipendulion ulmariae (Br.-Bl. 1947, Molinion caeruleae W.Koch 1926, Alopecurion pratensis Pass. 1964, Arrhenatherion elatioris (Br.-Bl. 1925) W.Koch 1926, Cynosurion cristati R.Tx. 1947), 23 associations and 1 basal group. The leading position on the number of elementary vegetation units belongs to glikofit meadows class Molinio-arrhenatheretea (15 associations). At the same time mesogigrofilic meadow phytocoenoses (Deschampsietum caespitosae Horvatić 1930) is dominated by territorially. Phytocenotic structure has been studied and ecological conditions of plant communities has elucidated. Роботу виконано у лабораторії фітоценотичного моніторингу Державного природознавчого музею НАН України та на кафедрі ботаніки СНУ ім. Лесі Українки |
