| Popis: |
Схарактеризовано мережу об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Південної Азії (на прикладі Індії), адаптованих до таблиці Шульте, проаналізовано її сильні та слабкі сторони географічної проблематики (ресурсний складник країнознавства, рекреаційної географії, географії туризму та ін.). Застосування активних методів навчання, у т. ч. адаптованих до географічної проблематики таблиць Шульте, сприяє концентрації, розвитку, тренуванню уваги та мислення (індивіда та групи) та виступає чинником об’єктивного сприйняття природних, суспільно-політичних, економічних явищ та процесів. Запропоновано сім варіантів таблиць Шульте, які виступають своєрідними «опорними сигналами» ресурсно-рекреаційного поля Південної Азії (об’єднує сім держав – Індію, Пакистан, Бангладеш, Непал, Бутан, Шри-Ланку, Мальдівську Республіку). Технологія використання таблиць Шульте може бути застосована і до класичних географічних (економічна та соціальна географія, фізична географія материків і океанів, краєзнавство, географія світового господарства), і конструктивно-географічних (ринкова діяльність туристських підприємств, рекреаційні комплекси, рекреаційно-туристські ресурси) дисциплін. The network of UNESCO World Heritage sites in South Asia (for example of India), adapted to Shulte table is characterized, the analysis of its strengths and weaknesses concerning geographical issues (resource component of regional geography, recreational geography, geography of tourism, etc.) is highlighted. Active Learning, including adapted to the geographical problems of Shulte’s tables, promotes concentration, development, training of attention and thinking (individual and group), and is a factor of objective perception of natural, social, political, and economic phenomena and processes. Seven options of Shulte’s tables are offered, which advocate a kind of «reference signals» resource and recreational fields in South Asia (comprising seven states = India, Pakistan, Bangladesh, Nepal, Bhutan, Sri Lanka, Maldives). The technology of using Shulte’s tables can be applied both to the classical geographical (economic and social geography, physical geography of continents and oceans, local history and geography of the world economy) and structurally-geographical (market activity of tourism enterprises, recreational facilities, recreation and tourism resources) disciplines Роботу виконано на кафедрі країнознавства і туризму КНУ ім. Т. Шевченка |
