Popis: |
В статті аналізуються такі інваріанти стандартів соціальної роботи як цілепокладання, колективність і ментальність. Особлива увага приділяється до їх взаємозв’язку і взаємозалежності. Механізмом акумулювання колективного досвіду є його стандартизація, за допомогою якої накопичена інформація концептуалізується в систему загальноприйнятих зразків (стереотипів), доповнюючись певними правилами їх оперування. Існування інваріантів в динамічній системі соціальної роботи забезпечує її мультистійкість і спадкоємність, що однак не заперечує, а, навпаки, логічно припускає різноманітність варіацій її характеристик. Феномен колективності складає інваріантну основу світогляду народу і присутній на всіх рівнях його життєдіяльності: в процесі творчості, споживання (зберігання) і ретрансляції результатів соціальної діяльності людей. Розвиток варіативного процесу залежить від здатності суспільства до модернізації, а життєвість інноваційного варіанту – від ступеня його закріплення у менталітеті спільності. Це обумовлено як внутрішньою логікою розвитку соціальної роботи, так і особливостями функціонування її у соціокультурному просторі. Варіювало співвідношення форм соціокультурної регуляції у суспільстві, однак домінуючим завжди залишались інваріанти, що основані на досвіду народу. Actuality of research theme consists in that all research activity in social work in any case is related to the problem of standards. The mechanism of accumulation of collective experience is standardization by means of that the accumulated information transforms to the system of the generally accepted standards (stereotypes), complemented by the certain rules of their operation. On their essence, standards are the system of stereotypes that pierce social activity on all levels (local, ethnic, national and others like that). Existence of invariants in the dynamic system of social work provides its multifirmness and succession that does not deny, but logically assumes the variety of variations of its descriptions. The construction of conception of social work invariants brings us over to the conclusions that a dominant role in this complex belongs to the raising of aims of social work. The phenomenon of collectivity makes invariant basis of world view of a people. On is present on all the levels of its vital functions: in the process of work, consumption (storage) and retransmitting of results of social activity. In the consequence of changes of human life terms, some elements of valued-normative complex gradually lost actuality and died off; other-modernized, formed in new values standards that were fastened in collective consciousness. The development of the variant process depends on the social capacity for modernization, and vitality of innovative variant – from the degree of the sociocultural specific of community. It is conditioned by both internal logic of development of social work and features of functioning of her in sociocultural space. The correlation of the forms of the sociocultural adjusting of folk society also varied, however dominant was always remained by invariants that were based on the experience of a people. В статье анализируются такие инварианты стандартов социальной работы как целеполагание, коллективность и ментальность. Особый акцент делается на их взаимосвязи и взаимозависимости. Инвариантный комплекс в социальной деятельности является целостною многоуровневою системою, которая характеризуется определёнными изменениями и инновациями в социальной работе. На определённых этапах развития общества возникает необходимость в совершенствовании стандартов социальной работы, что детерминирует трансформацию форм инвариантности. |