| Popis: |
Стаття присвячена вивченню особливостей перекладу висловлювань з ознаками мови ворожнечі засобами української мови. Серед методів дослідження чільне місце посідає структурний метод, завдяки якому було розглянуто мову ворожнечі як систему, з характерними їй компонентами: вербальними та невербальними засобами й формами реалізації у мові. Використання зіставного методу дозволило встановити подібності, відмінності та специфіку англомовних засобів вираження мови ворожнечі через системне порівняння з українською мовою. Домінуючим методом представленого дослідження є кількісний аналіз текстів оригіналу й перекладу, який було використано для визначення найчастотніших способів відтворення засобів мови ворожнечі при перекладі. Особлива увага приділяється виявленню найчастотніших способів перекладу мови ворожнечі, що уможливлюють збереження її лінгвопрагматичних та соціокультурних особливостей. Розглянуто також лінгвопрагматичний та соціокультурні аспекти. У статті представлено результати кількісного аналізу використання перекладацьких трансформацій при відтворенні мови ворожнечі для іноземної лінгвокультури. У представленому дослідженні було продемонстровано результати кількісного аналізу, що базується на майже 400 англомовних висловлюваннях, які було зафіксовано у різних сферах використання та у різних формах прояву. Найяскравіші приклади було детально проаналізовано, обгрунтовуючи той чи інший вибір способу перекладу. Аналіз перекладу було представлено за такою структурою: мова ворожнечі у сучасних соціальних мережах; прояви мови ворожнечі, зафіксовані у сучасних рекламних кампаніях та вінтажній рекламі; прояви мови ворожнечі, викликані COVID-19; мова ворожнечі, зафіксована у телешоу, серіалах та кіно; прояви мови ворожнечі у Інтернет-мемах. Феномен «мови ворожнечі» розглядається також як актуальне міждисциплінарне явище, яке потребує ґрунтовних науковолінгвістичних розвідок, для запобігання його небезпечним наслідкам. The article is devoted to the study of the peculiarities of translation of hate speech by means of the Ukrainian language. Among the research methods, the structural method occupies a prominent place, thanks to which the language of hostility as a system is considered, with its characteristic components: verbal and nonverbal means and forms of implementation in language. The use of a comparative method allows us to establish similarities, differences and specifics of the English-language means of expression of hate speech through systematic comparison with the Ukrainian language. The dominant method of the presented research is the quantitative analysis of the texts of the original and the translation, which is used to determine the most frequent ways of reproducing the means of hate speech in translation. Particular attention is paid to the identification of the most frequent methods of translation of hate speech, which allows the preservation of its linguo pragmatic and socio-cultural features. The linguo pragmatic and sociocultural aspects are also considered. The article presents the results of the quantitative analysis of the use of translation transformations in the reproduction of hate speech for foreign linguaculture. The presented study demonstrated the results of a quantitative analysis based on nearly 400 English-language utterances, which were recorded in different uses and in different forms of manifestation. The most prominent examples were analyzed in detail, justifying one or another choice of mode of translation. The analysis of translation was presented according to the following structure: hate speech in modern social networks; manifestations of hate speech recorded in modern advertising campaigns and vintage advertisements; manifestations of hate speech caused by COVID-19; hate speech recorded in television shows, TV shows, and movies; manifestations of hate speech in Internet memes The phenomenon of "hate speech" is also seen as an actual interdisciplinary phenomenon, which requires thorough scientific and linguistic research, to prevent its dangerous consequences. |
