| Popis: |
У магістерській дисертації було проаналізовано переваги та недоліки клінічно затверджених магнітно резонансних контрастних засобів. На основі цього були вибрані β-дикетонатні металополімерні комплекси гадолінію та диспрозію - як перспективні контрастні препарати. Була наведена та вдосконалена методика синтезу координаційних сполук гадолінію (ІІІ) та диспрозію (ІІІ). З використанням фізико-хімічних методів аналізу було встановлена будова та склад отриманих комплексів. За допомогою квантово-хімічної моделі SPARKLE PM7 були оптимізована геометрія лігандів та їх комплексів з лантанідами, визначені енергетичні характеристики молекул. Досліджено спектрально-люмінесцентні властивості комплексів, визначено енергії синглетних та триплетних рівнів, показано, що енергія лігандів є досить високою для можливого переходу енергії з триплетного рівня ліганда на резонансний рівень металу. Встановлено, що синтезовані системи є аморфними наноструктурними об’єктами Також було досліджена морфологія та дисперсність усіх систем. The advantages and disadvantages of clinically approved magnetic resonance contrast agents were analyzed in the Master's thesis. As a result, β-diketonate metal-polymer complexes of gadolinium and dysprosium were identified as promising contrast agents. The author presented and improved a technique for the synthesis of gadolinium (III) and dysprosium (III) coordination compounds. The structure and composition of the complexes were determined using the physico chemical methods of analysis. The author optimized the geometry of ligands and their complexes with lanthanides as well as determined the energy characteristics of the molecules, using the quantum-chemical model SPARKLE PM7. The spectral-luminescence properties of the complexes were studied, the energy of singlet and triplet levels was determined. It was thus demonstrated that the energy of the ligands is sufficiently high to make it possible to transit from the triplet level of the ligand to the resonance level of the metal. It has been defined that the synthesized systems are amorphous nanostructured objects. The morphology and dispersion of all systems were studied as well. В магистерской диссертации были проанализированы преимущества и недостатки клинически утвержденных магнитно резонансных контрастных средств. На основе этого были выбраны β-дикетонатные металлополимерные комплексы гадолиния и диспрозия - как перспективные контрастные препараты. Была проведена и усовершенствованная методика синтеза координационных соединений гадолиния (iii) и диспрозия (iii). С использованием физико-химических методов анализа установлено строение и состав полученных комплексов. С помощью квантово-химической модели SPARKLE PM7 оптимизирована геометрия лигандов и их комплексов с лантанидами, определены энергетические характеристики молекул. Исследовано спектрально-люминесцентные свойства комплексов, определены энергии синглетных и триплетных уровней, показано, что энергия лигандов является достаточно высокой для возможного перехода энергии с триплетного уровня лиганда на резонансный уровень металла. Установлено, что синтезированные системы являются аморфными наноструктурных объектами. Также было исследовано морфология и дисперсность всех систем. |
