| Popis: |
Аналізується можливість використання сланцевого газу в діючих обертових печах промисловості будівельних матеріалів. Розглядаються питання з визначення умов теплової роботи печей для обпалу цементу при використанні природного та сланцевого газів. Для більш повного моделювання застосовується математична модель, у якій, порівняно з відомими, додатково враховуються такі фактори, як температура газів, що відходять, та умови зношування вогнетриву футерівки в процесі роботи. Зроблено висновки про можливість роботи конструктивних елементів печі при використанні сланцевого газу: 1) істотно збільшується кількість палива, що потребує встановлення двох або навіть трьох пальників у пічному агрегаті; 2) температура газового потоку в робочому просторі печі підвищується на ~300 °C, що потребує вибору відповідного типу вогнетриву; 3) температура корпуса печі підвищується на 35—45 °С; 4) при використанні сланцевого газу кількість вторинного повітря зменшується, тому його підігрів позначиться на зменшенні витрат палива неістотно. Отже, необхідне перенастроювання холодильника, вентиляторів і повітроводів, що використовуються в технологічній схемі. Таким чином, безпосереднє застосування сланцевого газу потребує заміни апаратів або вузлів у конструкції машин. Іншим варіантом є створення комбінованого газу з чітко визначеним хімічним складом за рахунок перемішування сланцевого та природного газів. The possibility of shale gas usage in existing kilns of building materials industry is analyzed. The questions considering determination of thermal performance conditions of kilns for burning cement using nature and shale are studied. For a more complete modeling a mathematical model, compared with the known, taking into account such additional factors as the temperature of the exhaust gases and the conditions refractory lining wear during operation was applied. Conclusions are drawn about the possibility of structural elements furnace using shale gas: 1) significantly increases the amount of fuel requiring the installation of two or even three burners in the furnace unit; 2) low gas flow in the furnace is increased to ~300 °C requiring the selection of an appropriate type of refractory; 3) the temperature of the furnace body is increased to 35 °C—45 °C; 4) using the shale gas reduces the amount of secondary air, so it does not display significant impact on reducing fuel consumption. Hence there is the need for re-adjustment of the refrigerator, fans and ductwork used in the flowsheet. Thus, the direct application of shale requires replacement devices or nodes in the design of machines. Another option is to create a combined gas with a defined chemical composition by mixing oil shale and natural gas. Анализируется возможность использования сланцевого газа в действующих вращающихся печах промышленности строительных материалов. Рассматриваются вопросы по определению условий тепловой работы печей для обжига цемента при использовании природного и сланцевого газов. Для более полного моделирования применяется математическая модель, в которой, по сравнению с известными, дополнительно учитываются такие факторы, как температура отходящих газов и условия износа огнеупора футеровки в процессе работы. Сделаны выводы о возможности работы конструктивных элементов печи при использовании сланцевого газа: 1) существенно увеличивается количество топлива, что требует установки двух или даже трех горелок в печном агрегате; 2) температура газового потока в рабочем пространстве печи повышается на ~300 °C что требует выбора соответствующего типа огнеупора; 3) температура корпуса печи повышается на 35—45 °С; 4) при использовании сланцевого газа количество вторичного воздуха уменьшается, поэтому его подогрев не существенно скажется на уменьшении расхода топлива. Вследствие этого возникает необходимость в переналадке холодильника, вентиляторов и воздуховодов, используемых в технологической схеме. Таким образом, непосредственное применение сланцевого газа требует замены аппаратов или узлов в конструкции машин. Другим вариантом является создание комбинированного газа с четко определенным химическим составом за счет перемешивания сланцевого и природного газов. |
