| Popis: |
На сьогоднішній день засоби тропосферного зв’язку відіграють важливу роль при організації зв’язку на відстанях значно більших від відстані прямої видимості. Особливості побудови таких ліній, на відміну від радіоліній прямої видимості, пов’язані з особливостями розповсюдження ультракоротких хвиль та їх відбиття від неоднорідностей тропосфери. При цьому використання тропосферних станцій дозволяє забезпечити багатоканальний зв’язок високої якості на інтервалі 150-250 км, при цьому значно скоротивши час на розгортання ліній великої протяжності. На ряду з перевагами тропосферні засоби зв’язку мають досить громіздкі антенні пристрої та потребують значного енергетичного ресурсу. У зв’язку з цим виникає задача у підвищенні енергетики за рахунок розроблення антенних систем станцій тропосферного зв’язку, що будуть задовольняти поставлені вимоги. У роботі, з метою вирішення поставленої задачі, у якості антенних систем станцій тропосферного зв’язку було запропоновано параболічну антену (дзеркало діаметром 1,5 м) та опромінювачі двох типів (опромінювач лінійної поляризації та решітка з 8 елементарних опромінювачів кругової поляризації). Перевірка адекватності запропонованих антен та можливість їх використання на реальних засобах тропосферного зв’язку здійснювалася у коліматорній камері. З метою підтвердження отриманих результатів перевірки було проведено натурні випробування розробленої антенної системи тропосферної станції на інтервалі довжиною 155 км. При цьому сумісне використання запропонованих антенних систем для передавача потужністю 80 Вт дозволяє забезпечити необхідну енергетику тропосферної лінії зв’язку в діапазоні частот 4,5-4,7 ГГц. Today, means of tropospheric communication play an important role in the organization of communication at distances significantly greater than the distance of direct visibility. The peculiarities of the construction of such lines, in contrast to line-of-sight radio lines, are related to the peculiarities of the propagation of ultrashort waves and their reflection from the inhomogeneities of the troposphere. At the same time, the use of tropospheric stations makes it possible to provide high-quality multi- channel communication at an interval of 150–250 km, while significantly reducing the time for deploying long-distance lines. Along with the advantages, tropospheric means of communication have rather bulky antenna devices and require a significant energy resource. In connection with this, the task of increasing energy efficiency due to the development of antenna systems of tropospheric communication stations that will meet the set requirements arises. In order to solve the problem, a parabolic antenna (a mirror with a diameter of 1.5 m) and two types of irradiators (a linear polarization irradiator and an array of 8 elementary circular polarization irradiators) were proposed as antenna systems for tropospheric communication stations. Verification of the adequacy of the proposed antennas and the possibility of their use on real means of tropospheric communication was carried out in a collimator chamber. In order to confirm the results of the inspection, field tests of the developed antenna system of the tropospheric station were conducted at an interval of 155 km. At the same time, the combined use of the proposed antenna systems for the 80 W transmitter allows for the necessary energy of the tropospheric communication line in the frequency range of 4.5-4.7 GHz. |
