Архітектура програмного забезпечення для пошуку подій

Přispěvatelé: Ліщук, Катерина Ігорівна
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Popis: Актуальність теми: Актуальність дослідження зумовлюється неабияким ростом зацікавленості бізнесу в швидких, легко масштабованих сервісах, що в свою чергу дозволило б зменшити витрати на розробку веб-застосунків та прискорити її. Дослідження особливостей мікросервісної архітектури допоможе зрозуміти та виділити всі її плюси та мінуси, а також дослідити шляхи вирішення ключових проблем. Ці дослідження дозволять розробити прототип вебсистеми, що буде вирішувати купу проблем мікросервісів та надавати розробникам можливість швидко розпочинати роботу над мікросервісним проектом. Оскільки для дослідження потрібно розробити веб-сервіс, було обрано тематику веб-афіш. Мета дослідження: основна мета роботи полягає в дослідженні та розробці архітектури программного забезпечення для пошуку подій. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз відомих на даний момент архітектурних рішень для побудови программного забезпечення для пошуку подій; - аналіз відомих на даний момент методів та підходів по побудові мікросервісної архітектури; - розробка методики побудови программного забезпечення на основі мікросервісів, який би дозволяв створювати програмне забезпечення, котре буде відповідати усім вимогам замовника; - вибір необхідних програмних засобів для розробки программного забезпечення; - розробка программного забезпечення на основі мікросервісів, використовуючи запропоновану архітектуру; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення. Об’єкт дослідження: процес розробки програмного забезпечення для пошуку подій. Предмет дослідження: архітектурні рішення, котрі можуть використовуватися для розробки программного забезпечення для пошуку подій. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано архітектурне рішення для побудови программного забезпечення для пошуку подій на основі мікросервісної архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що методику запропонованого архітектурного рішення побудови программного забезпечення доведено до практичної реалізації. Запропонована архітектура програмного забезпечення надає можливість розробникам уникнути ключових недоліків робот из мікросервісами і разом з тим пришвидчити процесс розробки самого программного забезпечення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації: Стеценко В.О. Спосіб декомпозиції систем з використанням мікросервісно архітектури / Стеценко Владислав Олегович. // The scientific heritage. – 2019. – №41. – C. 45-47. Актуальність теми: Актуальність дослідження зумовлюється неабияким ростом зацікавленості бізнесу в швидких, легко масштабованих сервісах, що в свою чергу дозволило б зменшити витрати на розробку веб-застосунків та прискорити її. Дослідження особливостей мікросервісної архітектури допоможе зрозуміти та виділити всі її плюси та мінуси, а також дослідити шляхи вирішення ключових проблем. Ці дослідження дозволять розробити прототип вебсистеми, що буде вирішувати купу проблем мікросервісів та надавати розробникам можливість швидко розпочинати роботу над мікросервісним проектом. Оскільки для дослідження потрібно розробити веб-сервіс, було обрано тематику веб-афіш. Мета дослідження: основна мета роботи полягає в дослідженні та розробці архітектури программного забезпечення для пошуку подій. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз відомих на даний момент архітектурних рішень для побудови программного забезпечення для пошуку подій; - аналіз відомих на даний момент методів та підходів по побудові мікросервісної архітектури; - розробка методики побудови программного забезпечення на основі мікросервісів, який би дозволяв створювати програмне забезпечення, котре буде відповідати усім вимогам замовника; - вибір необхідних програмних засобів для розробки программного забезпечення; - розробка программного забезпечення на основі мікросервісів, використовуючи запропоновану архітектуру; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення. Об’єкт дослідження: процес розробки програмного забезпечення для пошуку подій. Предмет дослідження: архітектурні рішення, котрі можуть використовуватися для розробки программного забезпечення для пошуку подій. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано архітектурне рішення для побудови программного забезпечення для пошуку подій на основі мікросервісної архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що методику запропонованого архітектурного рішення побудови программного забезпечення доведено до практичної реалізації. Запропонована архітектура програмного забезпечення надає можливість розробникам уникнути ключових недоліків робот из мікросервісами і разом з тим пришвидчити процесс розробки самого программного забезпечення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації: Стеценко В.О. Спосіб декомпозиції систем з використанням мікросервісно архітектури / Стеценко Владислав Олегович. // The scientific heritage. – 2019. – №41. – C. 45-47. Topicality: The relevance of the study is driven by the growing interest of businesses in fact, easily scalable services, which in turn would reduce the cost of developing web-applications and accelerate it. Investigating the features of a microservice architecture will also help you understand and highlight all its pros and cons, a well as explore ways to solve key problems. These studies will help to develop a prototype of the web system that will solve a a bunch of microservice problems and give developers the opportunity to get started on a microservice project quickly. As a web service was required for the study, the topic of the web poster was selected. Purpose of the study: the main purpose of the work is to research and develop an event-finding software architecture. To achieve this goal, the following tasks were formulated: - analyze currently known architectural solutions for building a web application for event searching; - analyze currently known methods and approaches for building a microservice architecture; - development of a microservice-based software development methodology that would allow the creation of software that would meet all customer requirements; - selection of necessary software tools for software development; - development of software based on microservices using the proposed architecture; - study of the effectiveness of the proposed solution. Object of research the process of developing event-finding software. Subject of research: architectural solutions that can be used to design event-finding software. The scientific novelty: The most significant scientific results of the master’s study are: - an architectural solution for the construction of event-finding software based on microservice architecture is proposed. The practical significance of the obtained results: is determined by the fact that the methodology of the proposed architectural solution for the construction of software is brought to practical implementation. The proposed software architecture allows the developers to avoid the key disadvantages of working with microservices and at the same time speed up the process of software development. Relationship with scientific programs, plans and themes: The work was carried out at the Department of Computer-Aided Management And Data Processing Systems of the National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”. Publications: Stetsenko V.O. Method of system decomposition using microservice architecture. / Stetsenko Vladyslav Olehovych. // The scientific heritage. – 2019. – № 41. – P. 45-47.
Databáze: OpenAIRE