| Popis: |
У даній науковій статті автором уточнено визначення неплатоспроможності як матеріально-правової підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство. Наголошено, що закріплені у Кодексі з процедур банкрутства підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство не узгоджуються із поняттям неплатоспроможності боржника, яке закріплено у частині першій статті 1 цього кодексу, адже їх сукупне застосування не вимагає встановлення факту можливості боржника виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого строку виключно через застосування процедур банкрутства. Встановлено, що суди не встановлюють факти наявності у боржника ознак неплатоспроможності із урахуванням поняття неплатоспроможності, яке закріплено у законодавстві. Стверджується, що перенесення моменту доказування наявності неплатоспроможності на стадію розпорядження майном боржника є причиною виникнення випадків безпідставного застосування до боржника наслідків порушення провадження у справі про банкрутство, а саме, ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів, обмеження боржника приймати рішення щодо його майна тощо. Підкреслено, що існуюча правова позиція Верховного суду щодо моменту встановлення платоспроможності боржника є неконструктивною, адже допускає відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржників, які не мають ознак неплатоспроможності, а просто недобросовісно виконують свої зобов’язання. Зауважено, що неплатоспроможність є економічною категорією, вимагає знання балансу підприємства, економічної складової його активів та пасивів тощо. Задля встановлення фактів доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства чи прихованого банкрутства пропонується проведення в обов’язковому порядку економічної експертизи боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. In this scientific article, the author discloses the definition of insolvency as a substantive legal basis for opening bankruptcy proceedings. It is emphasized that the grounds for initiating bankruptcy proceedings enshrined in the Bankruptcy Procedure Code are not consistent with the concept of insolvency of the debtor, which is enshrined in part one of Article 1 of this Code, as their combined application does not require establishing the debtor's ability to meet its monetary obligations. to creditors after the due date solely through the application of bankruptcy proceedings. It is established that the courts do not establish the facts of the debtor's signs of insolvency, taking into account the concept of insolvency, which is enshrined in law. It is alleged that the postponement of the moment of proving insolvency to the stage of disposition of the debtor's property is the cause of cases of unreasonable application to the debtor of the consequences of bankruptcy proceedings, namely, a moratorium on creditors' claims, restriction of the debtor to decide on his property. It is emphasized that the existing legal position of the Supreme Court on the moment of establishing the solvency of the debtor is unconstructive, as it allows the opening of bankruptcy proceedings against debtors who have no signs of insolvency, but simply perform their obligations in bad faith. It is noted that insolvency is an economic category, requires knowledge of the balance sheet of the enterprise, the economic component of its assets and liabilities, and so on. In order to establish the facts of bankruptcy, fictitious bankruptcy or hidden bankruptcy, it is proposed to conduct a mandatory economic examination of the debtor before initiating bankruptcy proceedings. |
