Popis: |
Актуальність роботи полягає в тому, що алюмінієві сплави та їх з’єднання, що використовуються для виготовлення вузлів космічних апаратів, суден повітряного та водного призначення, наземного транспорту експлуатуються в умовах знакозмінного навантаження, тому постає необхідність у вдосконаленні існуючих та створення нових методів з’єднання таких сплавів з визначенням відповідного опору циклічному навантаженню в залежності від умов експлуатації. Метою магістерської дисертації є встановлення закономірностей опору руйнуванню при статичному та циклічному навантаженні зварних з’єднань отриманих аргоно-дуговим методом для сплаву 2219 прогнозування механічної поведінки матеріалів в заданих умовах близьких до експлуатаційних. Як об’єкт випробувань було взято втомне руйнування з’єднання алюмінієвого сплаву 2219 отриманого аргоно-дуговим зварюванням. Для вирішення задачі було визначено закономірності опору руйнуванню при статичному та циклічному навантаженні зварного з’єднання сплаву 2219; методом мікроіндентування було виявлено слабкі місця зварного з’єднання в поперечному перерізі; проведено кількісну оцінку зміни в мікроструктурі матеріалу в зоні термічного впливу та зварному шві. Актуальність роботи полягає в тому, що алюмінієві сплави та їх з’єднання, що використовуються для виготовлення вузлів космічних апаратів, суден повітряного та водного призначення, наземного транспорту експлуатуються в умовах знакозмінного навантаження, тому постає необхідність у вдосконаленні існуючих та створення нових методів з’єднання таких сплавів з визначенням відповідного опору циклічному навантаженню в залежності від умов експлуатації. Метою магістерської дисертації є встановлення закономірностей опору руйнуванню при статичному та циклічному навантаженні зварних з’єднань отриманих аргоно-дуговим методом для сплаву 2219 прогнозування механічної поведінки матеріалів в заданих умовах близьких до експлуатаційних. Як об’єкт випробувань було взято втомне руйнування з’єднання алюмінієвого сплаву 2219 отриманого аргоно-дуговим зварюванням. Для вирішення задачі було визначено закономірності опору руйнуванню при статичному та циклічному навантаженні зварного з’єднання сплаву 2219; методом мікроіндентування було виявлено слабкі місця зварного з’єднання в поперечному перерізі; проведено кількісну оцінку зміни в мікроструктурі матеріалу в зоні термічного впливу та зварному шві. |