| Popis: |
Основою внутрішнього середовища організму є вода. Питання патогенезу, діагностики та корекції водно-електролітних порушень є однією з важливих проблем екологічної морфології. Гіпофіз, як залоза ендокринної системи, відіграє ключову роль у забезпеченні адаптаційної відповіді організму на стресові впливи й тому його вивчення є актуальною проблемою. Експеримент проведений на 24 білих щурах-самцях молодого статевозрілого віку (4 місяці, масою 190,0–198,0 г) та на щурах, які знаходились на початкових етапах старіння (12 місяців, масою 300–309 г). Щурам експериментальної групи моделювали легкий ступінь загального зневоднення. Для вивчення морфологічних перебудов в органі застосовували загальноприйняті методики гістологічного методу дослідження, з фарбуванням зрізів гематоксилін еозином за стандартною методикою. Під впливом загальної дегідратації в аденогіпофізі розвивались розлади мікроциркуляції, які носили неспецифічний поліморф- ній характер, із більшим ступенем виразності в експериментальних тварин старечого віку. Ці розлади торкались порушення кровонаповнення судин, а у тварин старечого віку – і змін реологічних властивостей крові. В аденогіпофізі експерименталь- них тварин усіх вікових груп відзначався розвиток стромального набряку. У паренхімі органу розвивалась тканинна гіпоксія, котра негативно вплинула на морфофункціональну та секреторну активність гландулоцитів, з більшою виразністю у тварин старечого віку. Але низка морфологічних ознак частини ядер аденоцитів указують на активні адаптивні синтетичні процеси зі сторони частини клітин аденогіпофізу у тварин усіх вікових груп. Отже, в аденогіпофізі експериментальних тварин молодого та старечого віку за умов легкого ступеня загального зневоднення спостерігалось напруження адаптивно пристосувальних процесів у відповідь на дію пошкоджуючого агента. Водночас у тварин старечого віку помічався поступовий перехід до стадії зниження функціональної активності. Ключові слова: вода, загальна дегідратація, гіпофіз, адаптація, розлади кровообігу. |
