| Popis: |
Вступ. Анапластичний рак щитоподібної залози – агресивне захворювання з невеликою виживаністю пацієнтів. Пухлини часто неоперабельні і нечутливі до стандартних методів лікування (хіміотерапія та радіойодтерапія). В останні роки велика увага приділяється новим терапевтичним стратегіям, головним чином таргетній терапії. Метою нашого дослідження було узагальнення даних щодо препаратів таргетної дії, що застосовуються для лікування анапластичного раку щитовидної залози, та встановлення основних побічних ефектів, пов’язаних із їх застосуванням. Матеріали та методи. Науковий пошук проводився в базах Pubmed, Scopus, Web of Science. Були використані такі пошукові терміни: «анапластичний рак щитовидної залози», «таргетна терапія» та «клінічні випробування». Результати. Був проведений пошук літератури щодо таргетних препаратів для лікування анапластичного раку щитовидної залози. Проаналізовано результати клінічних досліджень із застосуванням інгібіторів BRAF/MEK, RET, NTRK, mTOR та TKI. Кілька клінічних досліджень показали, що дабрафеніб у поєднанні з траметинібом має досить високий терапевтичний ефект і може ефективно лікувати анапластичний рак щитоподібної залози. Інші таргетні препарати демонструють обмежену клінічну відповідь, наприклад інгібітори NTRK, TKI та інші інгібітори BRAF/MEK. Деякі препарати (наприклад, ленватиніб) можуть бути ефективними лише з іншими протипухлинними засобами. Вважається, що RETi та mTORi мають певний терапевтичний потенціал, але для оцінки їх ефективності необхідно провести більше ніж кілька клінічних випробувань. Обговорення. Основною причиною рецидиву захворювання та неефективності таргетних препаратів є поява нових мутацій. Мутація RAS відповідає за стійкість до комбінації дабрафенібу та траметинібу; білок S100A4 відповідає за неефективність вемурафенібу. Для вирішення цієї проблеми необхідна розробка нових ліків, здатних долати механізми резистентності. Висновки. Таргетна терапія є перспективним напрямком у лікуванні анапластичного раку щитовидної залози. Побічні ефекти є поширеними, але переважно керованими. Introduction. Anaplastic thyroid cancer is an aggressive disease with meager patient survival. The tumors are often unresectable and insensitive to standard treatment methods (chemotherapy and radioiodine therapy). In recent years, much attention has been paid to new therapeutic strategies, mainly targeted therapy. The purpose of our study was to summarize the data on targeted drugs used to treat anaplastic thyroid cancer and establish the main side effects associated with their use. Materials and methods. A scientific search was conducted in Pubmed, Scopus, and Web of Science databases. The following search terms were used: "anaplastic thyroid cancer," "targeted therapy," and "clinical trials." Results. A literature search was conducted regarding targeted drugs to treat anaplastic thyroid cancer. The results of clinical trials using BRAF/MEK, RET, NTRK, mTOR, and TKI inhibitors were analyzed. Several clinical trials have demonstrated that dabrafenib, combined with trametinib, has a sufficiently high therapeutic effect and can effectively treat anaplastic thyroid cancer. Other targeted drugs show limited clinical response, such as NTRK inhibitors, TKIs, and other BRAF/MEK inhibitors. Some drugs (e.g., lenvatinib) may only be effective with other anticancer agents. RETi and mTORi are believed to have some therapeutic potential, but more than several clinical trials are needed to evaluate their effectiveness. Discussion. The main reason for the relapse of the disease and the ineffectiveness of targeted drugs is the appearance of new mutations. The RAS mutation is responsible for resistance to the combination of dabrafenib and trametinib; the S100A4 protein is responsible for the ineffectiveness of vemurafenib. Developing new drugs capable of overcoming resistance mechanisms is necessary to solve this problem. Conclusions. Targeted therapy is a promising direction in the treatment of anaplastic thyroid cancer. Side effects are common but mostly manageable. |
