| Popis: |
В дослідженні було вивчено рівень інтерлейкіну-10 в сироватці крові дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Для лікарів-педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів. Метою нашого дослідження було вивчити особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КУ Дитяча клінічна лікарня "Святої Зінаїди" СМР. Нами було обстежено 46 дітей віком від 1 до 5 років. Контрольну групу склали 21 практично здорова дитина, до основної групи увійшло 25 дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Визначення рівня ІЛ-10 проводилось на початку захворювання та у періоді реконвалесценції, на основі твердофазного "сендвіч'-варіанта імуноферментного аналізу з використанням моноклональних антитіл за допомогою тест-систем "Вектор Бест". Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Micro soft Excel" (2007), адаптованої для медико-біологічних досліджень. Результати. У пацієнтів основної групи в гострому періоді захворювання рівень ІЛ-10 в сироватці крові становив (17,12 0,32) пг/м л, тоді як у дітей контрольної групи даний показник був (5,87 0,27) пг/м л, (р < 0,001). При обстеженні хворих на ротавірусний гастро ентерит у періоді реконвалесценції у сироватці крові визначалось достовірне зниження ІЛ-10 (15,32 0,27) пг/м л при порівнянні з ана логічним показником пацієнтів у періоді розпалу захворювання, (р < 0,01). Висновки. Отже, гострий період захворювання у пацієнтів з ротавірусною інфекцією характеризувався достовірним зростанням рівня ІЛ-10 у сироватці крові. Дослідження показника у хворих після проведеного лікування показало достовірне зниження даного цитокіну в сироватці крові, проте він не досягав значень здорових дітей. Отримані результати свідчать про необхідність продовження лікувальних заходів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію після виписки зі стаціонару. Целью нашего исследования было изучить особенности динамики уровня ИЛ-10 у детей, больных ротавирусной инфекцией. Материалы и способы. Исследование проводилось на базе КУ Детская клиническая больница "Святой Зинаиды" СМР. Нами было обследовано 46 детей от 1 до 5 лет. Контрольную группу составил 21 практически здоровый ребенок, в основную группу вошли 25 детей, больных ротавирусной инфекцией. Определение уровня ИЛ-10 проводилось в начале заболевания и в периоде реконвалесценции, на основе твердофазного "сэндвич'-варианта иммуноферментного анализа с использованием моноклональных антител с помощью тест-систем "Вектор Бест". Статистическая обработка полученных результатов проводилась с помощью стандартной статистической компьютерной системы "Micro soft Excel" (2007), адаптированной для медико-биологических исследований. Результаты. У пациентов основной группы в остром периоде заболевания уровень ИЛ-10 в сыворотке крови составлял (17,12 0,32) пг/м л, тогда как у детей контрольной группы данный показатель был (5,87 0,27) пг/м л. , (р |
