| Popis: |
Для вивчення особливостей перебігу вібраційної хвороби у різних професійних групах проведено порівняння клінічних даних у обрубників, шліфувальників та слюсарів-інструментальників. У дослідження були включені 107 хворих з діагнозом вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації І та ІІ ступеня. Серед обстежених було 30,9 % слюсарів-інструментальників, 46,7 % обрубників та 22,4 % шліфувальників. 22 здорових добровольців-чоловіків склали групу контролю. Комплексне дослідження хворих включало детальний збір скарг, анамнезу захворювання, вивчення професійного маршруту, зовнішнього огляду. Для уточнення та підтвердження діагнозу вібраційна хвороба використовували ряд додаткових клініко-фізіологічних методів: капіляроскопія нігтьового ложа, електротермометрія, палле- стезіометрія, холодова проба, динамометрія з визначенням максимальної сили кисті та витривалості м’язів передпліччя, рентгенографія кистей та суглобів рук. Аналізуючи перебіг ВХ у різних професійних групах можна дійти висновків, що клінічна картина у кожній групі мала свої особливості. Найтяжче больовий синдром проявлявся у обрубників та слюсарів-інструментальників, у яких виявлені як функціональні зміни верхніх кінцівок, так і дегенеративно-дистрофічні. Для шліфувальників характерний доволі легкий перебіг вібраційної хвороби з превалюванням у клінічній картині нападів ангіоспазмів. Синдром полінейропатії верхніх кінцівок домінував у групі слюсарів- інструментальників. Для изучения особенностей течения вибрационной болезни в различных профессиональных группах проведено сравнение клинических данных у обрубщиков, шлифовщиков и слесарей- инструментальщиков. В исследование были включены 107 больных с диагнозом вибрационная болезнь от воздействия локальной вибрации I и II степени. Среди обследованных было 30,9% слесарей- инструментальщиков, 46,7% Обрубщик и 22,4% шлифовщиков. 22 здоровых добровольцев-мужчин составили группу контроля. Комплексное исследование больных включало детальный сбор жалоб, анамнеза заболевания, изучение профессионального маршрута, внешнего осмотра. Для уточнения и подтверждения диагноза вибрационная болезнь использовали ряд дополнительных клинико-физиологических методов: капиляроскопия ногтевого ложа, электро- термометрия, паллестезиометрия, холодовая проба, динамометрия с определением максимальной силы кисти и выносливости мышц предплечья, рентгенография кистей и суставов рук. Анализируя течения вибрационной болезни в разных профессиональных группах можно сделать выводы, что клиническая картина в каждой группе имела свои особенности. Тяжелее болевой синдром проявлялся у обрубщиков и слесарей-инструментальщиков, у которых обнаружены как функциональные изменения верхних конечностей, так и дегенеративно-дистрофические. Для шлифовщиков характерно довольно легкое течение ВБ с преобладанием в клинической картине приступов ангиоспазмов. Синдром полинейропатии верхних конечностей доминировал в группе слесарей-инструментальщиков. Vibration disease (VD) is one of most common among occupational diseases. It is presented in 5–18 % of total quantity of occupational diseases. It’s known that formation and character of clinical signs of vibration disease depend on many exogenous factors such as low environment temperature and local cooling of workers’ hands, significant static and dynamic load, which depends on hand mechanized tools, physical effort, and enforced working pose. Additional cooling influence increases pathogenic vibrational action and hasten development of vibrational disease. In addition, different physical characteristics of vibration can influence the character and expressiveness of organism reactions. To study special features of vibration diseases course in different occupational groups we performed comparison of clinical data in choppers, polishers, and toolmakers. Aim. The aim of current study is to find out the features of clinical course vibrational disease in workers of different occupational groups. Materials and methods. There have been included 107 patients with VD due to local vibration of I and II degree. Among surveyed patients there were 30.9 % of tool-makers, 46.7 % of coppers, and 22.4 % of polishers. Control group (CG) included 22 healthy volunteers. Complex examination included detailed complaints acquisition, anamnesis, studying of occupational route, and superficial examination. For clarification and confirming of VD diagnosis we used several additional clinical-physiological methods, such as capillaroscopy of nails, electrothermometry, pallistesiometry, cold test, dynamometry with estimating of maximal wrist power and exercise tolerance of forearm muscles, and wrists and arm joints X-ray. Discussion. During analysis of VD course in different workers we have made such outcomes. Clinical course of VD in every group had its own features. Pain syndrome was the most complicated in coppers and tool-makers, which had both functional and degenerative-dystrophic changes in upper limbs. Polishers had mainly mild course of VD with predominance of angiospasms attacks. Upper limbs polyneuropathy was predominate in tool-makers group. |
