| Popis: |
У статті здійснено формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Репрезентантами офіційних дискурсів виступають сайти президентів цих країн. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) обчислюються показники емоційності, прямої та непрямої інтертекстуальності. Для усіх трьох офіційних дискурсів характерна низька емоційність та пряма інтертекстуальність, що підкреслює незначну інтенсивність (або ж формальність) політичної взаємодії. Середні показники емоційності дискурсів Казахстану та Російської Федерації (0,26; 0,24) та Білорусі (0,39) – у кілька разів менші від показників країн із більш демократичними режимами. З-поміж окреслених дискурсів виокремлюються більш емоційні спорадичні (Білорусь) та менш емоційні стабільні (Казахстан, Російська Федерація). Між емоційністю Казахстану та Російської Федерації знаходимо позитивну кореляцію (0,84), що говорить про існування схожих етапів розвитку цих дискурсів: із більш виразною емоційністю до 2013 і неемоційний етап – після 2013. За непрямою інтертекстуальністю для Білорусі та Російської Федерації виокремлюються декілька періодів, коли показники непрямої інтертекстуальності були дуже значними (2012–2014, 2016–2017; та 2005–2010 – відповідно). Подібні періоди високих показників пояснюються не інтенсифікацією політичної взаємодії, а її імітацією. Значний відсоток повідомлень (більше половини, а іноді й 80–90 %) із непрямими цитатами у цей період у Білорусі та Росії – це привітання або ж висловлення співчуттів авторитарних лідерів країн представникам світової спільноти. Для Казахстану спостерігається інтерес до подібного типу повідомлень, проте вони домінують тільки протягом 2011–2012 років. Отже, для білоруського та російського офіційних дискурсів притаманна імітація політичної активності на рівні комунікації, а для казахстанського – ні. Хоча для усіх трьох типів характерний штучний характер політичної взаємодії на рівні офіційних дискурсів, що може бути визначений через використання шаблонного підходу для створення текстів. Official discourses of Kazakhstan, Belarus and Russia are discovered with formal analysis in the article. The official discourses were represented with presidents’ web-sites. With the help of computer programs (Python language) the indicators of emotionality, direct and indirect intertextuality were calculated. The low emotionality and direct intertextuality are characteristic features of all three discourses. This underlines low intensity (or formality) of political interrelations. Average indicators of Kazakhstan and Russia discourses emotionality are (0,26; 0,24), for Belarus (0,39). These indicators are almost two times smaller, than in countries with more democratic regimes. Additionally, two types of authoritarian discourses are differentiated: more emotional and sporadic (Belarus) and less emotional stable (Kazakhstan, Russia). The positive correlation between the discourses of Kazakhstan and Russia (0,84) is discovered. Thus, similar periods of the discourses development are found: with more salient emotionality (before 2013) and unemotional period afterwards. For Belarus and Russia the periods with high indicators for indirect intertextuality (2012–2014, 2016–2017; and 2005–2010 – respectively) are discovered. The indicators’ values are explained with political interrelations imitation. The big amount of political texts (more than a half, sometimes – 80–90 %) are congratulations and commemorations of authoritative leaders towards political actors’ form international community. The small period of such texts domination for Kazakhstan (2011–2012) is differentiated. Thus, the imitation of political interrelations with communication for Russia and Belarus is studied; however, this feature is not a characteristic one for Kazakhstan discourse. It’s concluded that all three discourses have artificial character of political interrelations in official discourses, which can be discovered with clear templates usage for all the political texts. |
