| Popis: |
Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо. The covering of scientific controversy is considered as the specifics of scientific journalism. The author considers controversy of the subjects of media texts on science as one of the important ways to highlight the conflicts in journalistic materials. Effective presentation of scientific controversial information in the media serves as a reserve and an instrument for the development and support of interest in science, promotion of scientific knowledge among the general public, and increasing of scientific media literacy. The main purpose of journalistic materials on controversial scientific topics is to provoke a broad discussion of such topics, raise public interest in them, and increase general scientific literacy. Objectively submitted by the media scientific discussions and controversies allow to fully and clearly convey the dynamics of the development of science and society, their interconnection. And, on the contrary, the inattention of the media to such contradictions and controversies, inability to comprehend them turns into a decrease in the analytical and informational levels of journalistic materials. The media address to controversial issues inevitably affects the content of journalistic texts. In order to support interest in scientific knowledge, journalists communicate with the audience, covering disputes, discussions, conflicts in such a complicated field as science. The establishment of content domains, the search and expression of the semantic center of discussion are integral components of journalistic representation of scientific controversial themes in the media. In addition, controversy, reproduced in the media, reaches semantic expansion. A real scientific discussion is used in journalistic texts as a start point for an author’s message, and is regarded as the primary one that put secondary and additional contradictions on itself. In this way, a wide range of the interactions of science and other spheres – politics, culture, religion, morals et cetera – move to eyeshot of the media. |
