State authorities and freedom of religion in the city of lviv: establishment, development, discrimination, restoration

Autor: Riaboshapko, Leonid, Yarmol, Liliia, Byshkevych, Yaroslav
Přispěvatelé: Національний університет 'Львівська політехніка', Відкритий міжнародний університет розвитку людини 'Україна', Львівський історичний музей, Lviv Polytechnic National University, Open International University of Human Development 'Ukraine', Lviv History Museum
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Popis: Висвітлено політичну, історико-правову, конституційну проблематику державноцерковних взаємин, значення духовних цінностей як об’єкта конституційно-правових відносин, становлення та реалізацію законодавства про свободу віросповідання у м. Львові. Підкреслено вагомість проведення Всеукраїнського православного Собору у м. Києві 15 грудня 2018 року. Рішення Собору стало правовою підставою для створення автокефальної помісної Православної Церкви. Наголошено, що тематика релігійно-правових відносин у м. Львові за різних державних режимів була предметом аналізу багатьох науковців. Значний творчий доробок внесли польські й австрійські вчені, а також радянські та українські науковці. Констатовано, що у їх працях висвітлюються загальноісторичні події у місті Львові у різні історичні періоди, а також подано аналіз законодавства у сфері свободи віросповідання. Розкрито діяльність різних органів державної влади на території України в аспекті забезпечення чи порушення прав громадян на свободу віросповідання у м. Львові. Мова йде про статус релігійних норм у м. Львові під час входження міста до складу Галицько-Волинського королівства, Королівства Польського (Речi Посполитої), Австрійської монархії (Австро-Угорської імперії), ЗУНР, Республіки Польща, УРСР, III Рейху, України. З широким використанням фактологічного матеріалу охарактеризовано стан реалізації релігійних прав віруючих різного віросповідання (православних, католиків, апостольців, іудеїв) у місті Львові в різні історичні періоди. Відображено діалог органів місцевого самоврядування та органів державної влади у м. Львові з інституціями громадянського суспільства. Такий діалог дозволяє врегулювати періодичні політикоправові конфлікти на релігійному ґрунті, а відтак – реалізувати конституційне законодавство про свободу совісті та віросповідання. The article covers political, historical, legal, constitutional issues of state-church relations, the importance of spiritual values as an object of constitutional-legal relations, the formation and implementation of legislation on freedom of religion in Lviv. The importance of holding the All-Ukrainian Orthodox Council in Kyiv on December 15, 2018 is underlined. The decision of the Council became the legal basis for the creation of an autocephalous local Orthodox Church. It is emphasized that the topic of religious and legal relations in Lviv under different state regimes has been the subject of analysis of many scholars. Significant creative achievements were made by Polish and Austrian scientists, as well as by Soviet and Ukrainian scientists. It is stated that their works cover the historical events in the city of Lviv in different historical periods, as well as the analysis of the legislation in the sphere of freedom of religion. The article describes the activities of various state authorities on the territory of Ukraine in terms of securing or violating citizens’ rights to freedom of religion in Lviv. It is a question of the status of religious norms in the city of Lviv during the city’s entry into the Kingdom of Galicia-Volhynia, Kingdom of Poland (Commonwealth), Austrian Monarchy (Austro-Hungarian Empire), ZUNR (West Ukrainian People’s Republic), Republic of Poland, USSR, III Reich, Ukraine. With the widespread use of factual material, the state of realisation of religious rights of believers of different denominations (Orthodox, Catholic, Apostolic, Jewish) in the city of Lviv in different historical periods is characterized. The article reflects the dialogue between local self-government bodies and public authorities in Lviv with civil society institutions. Such a dialogue allows to regulate periodic political and legal conflicts on religious grounds, and thus to implement constitutional legislation on freedom of conscience and religion.
Databáze: OpenAIRE