Зовнішня політика США soft power щодо Латинської Америки за адміністрації Д.Трампа
| Autor: | Tkach, Oleg, Tkach, Anatoly |
|---|---|
| Jazyk: | angličtina |
| Rok vydání: | 2022 |
| Zdroj: | Paradigm of knowledge; Vol 6, No 50 (2021) Журнал « PARADIGM OF KNOWLEDGE»; Vol 6, No 50 (2021) PARADIGM OF KNOWLEDGE; Vol 6, No 50 (2021) |
| ISSN: | 2520-7474 |
| Popis: | Formulation of the problem. Authoritarian regimes become more prone to democratization when faced with little choice or risk. In some cases, the risk of democratization for authoritarian factors is so low that ending authoritarianism may not mean leaving power at all. This article develops a single theory of authoritarian democratization in a relatively low risk environment. The power of the authoritarian factor is the most important factor of democratization under the leadership of authoritarianism. When the strength of the current party was significant enough to give incumbent authoritarian politicians considerable confidence in winning the election, ndemocratic regimes conducted reverse democratic experiments that eventually culminated in a stable, prosperous democracy . Evidence of the first wave of democratization in Europe, the democratic transitions in Asia and Africa, illustrates how the party force reinforced democratization led by authoritarianism.Key words: political parties, democratization, authoritarian regime, transitional regime, political theory. У статті розглядається Авторитарні режими стають схильнішими до демократизації, коли вони стикаються з незначним вибором або ризиком. У деяких випадках ризик демократизації для авторитарних чинників настільки низький, що припинення авторитаризму може зовсім не означати вихід з влади. Ця стаття розвиває теорію авторитарної демократизації в умовах низького ризику. Сила авторитарного чинника є найважливішим чинником демократизації під проводом авторитаризму. Коли сила діючої партії була достатньо значною, щоб надати чинним авторитарним політикам значну впевненість у перемозі на виборах, недемократичні режими проводили зворотні демократичні експерименти, які зрештою завершилися стабільною, процвітаючою демократією. Докази першої хвилі демократизації Європи, демократичних переходів в Азії та Африці ілюструють яким чином партійна сила підкріпила демократизацію, очолювану авторитаризмом. Таким чином, відбувається розвиток демократії й адаптація її до нових політичних реалій, що виходять з потреб суспільства. У цьому полягає сутність еволюційного підходу у вивченні демократії, що покладений в основу в даному дослідженні. Демократична організація життя, що суперечить природі, тому що є культурним продуктом людства, претендує на переворот у природному для суспільства порядку, тому їй виявляється серйозний опір, і будуються численні перешкоди. Найбільшим іспитам піддаються режими, що демократизуються, які не визначилися остаточно з пріоритетом форм свого подальшого розвитку. У таких суспільствах, найчастіше за наявності прогресивної політичної еліти, не склалося потреби в народовладді, не прищепилися демократичні цінності, що є наслідком переважного впливу традиційного характеру політичної культури. Ключові слова: політичні партії, демократизація, авторитарний режим, перехідний режим, політична теорія. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|