Клініко-лабораторні показники при інфекційному мононуклеозі у дітей на фоні лікування валавіром

Autor: Kolesnik, Ya. V.
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 1 (2018); 10-13
Клиническая фармация; Том 22 № 1 (2018); 10-13
Клінічна фармація; Том 22 № 1 (2018); 10-13
ISSN: 1562-725X
2518-1572
Popis: Infectious mononucleosis (IM) is an acute infectious disease accompanied with fever, quinsy, damage of lymph nodes, liver, spleen and characteristic changes in the hemogram. The global spread of IM among the population, frequency of its chronic course, the presence of erased and atypical forms, the complexity of diagnosis and therapy cause the urgency of the problem of studying IM.Aim. To compare clinical and laboratory indicators in the acute period of IM in children treated with valavir. Materials and methods. The article contains the results of the own observations of 107 children with IM aged 2 to 15 years. Clinical and laboratory data were evaluated in patients with IM on the background of the treatment with valavir. Results. The main therapy was antihistamines and symptomatic drugs, antimicrobials were prescribed for the treatment of quinsy. Valavir was prescribed on the first day of admission with clinical verification of the diagnosis. Verification of pathogens was carried out by the method of enzyme immunoassay, specific immunoglobulins M and G were determined separately for VEB antigens by the PCR method. The disease in all children was accompanied with fever, tonsillitis, lymphadenopathy, enlargement of the liver and spleen. The study of clinical and laboratory features was conducted at the time of admission to the hospital and on the 12th day of hospitalization. Conclusions. According to the results of the study the conclusions have been made that prescription of valavir in the treatment of acute infectious mononucleosis in children leads to a more rapid disappearance of a number of clinical symptoms and normalization of laboratory indicators compared to patients who received only the symptomatic and pathogenetic therapy.
Инфекционный мононуклеоз (ИМ) – острое инфекционное заболевание, сопровождающееся лихорадкой, ангиной, поражением лимфатических узлов, печени, селезенки и характерными изменениями гемограммы.Глобальное распространение ИМ в популяции, частота хронического течения, наличие стертых и атипичных форм, сложности диагностики и терапии обусловливают актуальность проблемы изучения ИМ. Цель исследования. Сравнительное изучение клинико-лабораторных показателей в острый период ИМ у детей при лечении валавиром. Материалы и методы. В статье содержатся результаты собственных наблюдений за 107 детьми в возрасте от 2 до 15 лет, больных инфекционным мононуклеозом (ИМ). Проведена оценка клинических и лабораторных данных у больных ИМ на фоне лечения валавиром. Результаты. Основную терапию составляли десенсибилизирующие препараты, симптоматические средства, для лечения ангины назначались антибактериальные препараты. Валавир назначался в первый день поступления при клинической верификации диагноза. Верификация возбудителей осуществлялась методом иммуно-ферментного анализа, определялись раздельно специфические иммуноглобулины М и G к антигенам ВЭБ и методом ПЦР. Заболевание у всех детей сопровождалось лихорадкой, тонзиллитом, лимфоаденопатией, увеличением печени и селезенки. Изучение клинико-лабораторных особенностей проводилось на момент поступления в стационар и на 12-й день госпитализации. Выводы. По результатам исследования сделаны выводы, что назначение валавира при лечении острого инфекционного мононуклеоза у детей приводит к более быстрому исчезновению ряда клинических симптомов и нормализации лабораторных показателей по сравнению с больными, получавшими только симптоматическую и патогенетическую терапию.
Інфекційний мононуклеоз (ІМ) – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ангіною, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і характерними змінами гемограми. Глобальне поширенняІМ в популяції, частота хронічного перебігу, наявність стертих і атипових форм, складності діагностики і терапії обумовлюють актуальність проблеми вивчення ІМ.Мета дослідження. Порівняльне вивчення клініко-лабораторних показників у гострий період ІМ у дітей при лікуванні валавіром.Матеріали та методи. У статті містяться результати власних спостережень за 107 дітьми у віці від 2 до 15 років, хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ). Проведено оцінку клінічних і лабораторних даних у хворих на ІМ на фоні лікування валавіром.Результати. Основну терапію становили десенсибілізуючі препарати, симптоматичні засоби, для лікування ангіни призначалися антибактеріальні препарати. Валавір призначався в перший день надходження при клінічній верифікації діагнозу. Верифікація збудників здійснювалася методом імуноферментного аналізу, визначалися окремо специфічні імуноглобуліни М і G до антигенів ВЕБ і методом ПЛР. Захворювання у всіх дітей супроводжувалося лихоманкою, тонзилітом, лімфоаденопатією, збільшенням печінки і селезінки. Вивчення клініко-лабораторних особливостей проводилося на момент надходження до стаціонару і на 12-й день госпіталізації.Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок, що призначення валавіру при лікуванні гострого інфекційного мононуклеозу у дітей приводить до більш швидкого зникнення ряду клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з хворими, які отримували тільки симптоматичну і патогенетичну терапію.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: