Bisphosphonates and Atypical Hip Fractures: Current Status of Issue and Answers to Discussion Questions

Autor: I.Yu. Golovach
Rok vydání: 2012
Předmět:
Zdroj: PAIN. JOINTS. SPINE; № 1.05 (2012); 62-69
Боль. Суставы. Позвоночник-Bolʹ, sustavy, pozvonočnik; № 1.05 (2012); 62-69
Біль. Суглоби. Хребет-Bolʹ, sustavy, pozvonočnik; № 1.05 (2012); 62-69
ISSN: 2307-1133
2224-1507
DOI: 10.22141/2224-1507.1.05.2012.82211
Popis: The paper presents the recent data with the literature review on the controversial issue of the link between chronic administration of bisphosphonates, and atypical femoral shaft fractures. Bisphosphonates are now the most potent modulators of bone tissue with high efficiency, which is confirmed in high-quality randomized controlled trials to estimate the incidence of fractures as an endpoint. At the same time, since 2005, at medical congresses at various levels was heard several reports, as well as published observations of unusual, low-energy, with an atypical localization (subtrochanteric and diaphyseal) fractures of the femur, which occur in patients taking alendronate for 5–10 years. A concern was made that these atypical fractures may be associated with prolonged intake of bisphosphonates due to adverse effects of the latter on bone metabolism. However, numerous studies and thorough analysis of the FDA have has not established a link between chronic administration of bisphosphonates and the occurrence of atypical fractures. Overview of the data showed no increase in fracture risk for women taking bisphosphonates, and the lack of a clear link between long-term intake of bisphosphonates and the development of atypical fractures of the hip. For the vast majority of patients with osteoporosis bisphosphonates are an important and powerful weapon against fractures and their benefits far outweigh the risks of their use. Thus, there is currently no convincing evidence to support an increased risk of this type of fracture with long-term bisphosphonates, and not clearly defined mechanisms to explain this relationship.
В статье представлены современные данные с обзором литературы относительно спорного вопроса о наличии связи между длительным приемом бисфосфонатов и атипичными переломами бедренной кости. Бисфосфонаты сегодня являются наиболее мощными модуляторами костной ткани с высокими показателями эффективности, что подтверждено в высококачественных рандомизированных контролируемых испытаниях с оценкой частоты переломов в качестве конечной точки. Одновременно, начиная с 2005 года, на медицинских конгрессах разного уровня прозвучал ряд докладов, а также были опубликованы наблюдения необычных, низкоэнергетических, с атипичной локализацией (подвертельные и диафизарные) переломов бедренной кости, которые возникают у пациентов, принимающих алендронат в течение 5–10 лет. Было высказано мнение, что эти атипичные переломы могут быть связаны с длительным приемом бисфосфонатов вследствие негативного влияния последних на костный метаболизм. Однако многочисленные исследования и тщательный анализ FDA не установили связи между длительным приемом бисфосфонатов и возникновением атипичных переломов костей. Обзор полученных данных не показал увеличения риска переломов у женщин, принимающих бисфосфонаты, и наличия четкой связи между долговременным приемом бисфосфонатов и развитием атипичных переломов бедра. Для подавляющего большинства пациентов с остеопорозом именно бисфосфонаты являются важным и мощным оружием против переломов, и их преимущества намного перевешивают риски их использования. Таким образом, в настоящее время нет убедительных данных, подтверждающих повышенный риск этого типа переломов при длительном приеме бисфосфонатов, а также не определены четкие механизмы, позволяющие объяснить такую связь.
У статті наведені сучасні дані з оглядом літератури щодо спірного питання наявності зв’язку між тривалим при­йомом бісфосфонатів і атиповими переломами стегна. Бісфосфонати на сьогодні є найпотужнішими модуляторами кісткової тканини з високими показниками ефективності, що підтверджено у високоякісних рандомізованих контрольованих клінічних випробуваннях з оцінкою частоти переломів як кінцевої точки. Водночас, починаючи з 2005 року, на медичних конгресах різного рівня прозвучала низка доповідей, а також були опубліковані спостереження незвичайних, низькоенергетичних, з атиповою локалізацією (підвертельних і діафізарних) переломів стегнової кістки. Була висловлена думка, що ці атипові переломи можуть бути пов’язані із тривалим прийомом бісфосфонатів унаслідок їх негативного впливу на кістковий метаболізм. Однак численні дослідження і ретельний аналіз FDA не встановили зв’язку між тривалим при­йомом бісфосфонатів і виникненням атипових переломів кісток. Огляд отриманих даних не продемонстрував збільшення ризику переломів у жінок, які приймають бісфосфонати, і наявність чіткого зв’язку між тривалим прийомом бісфосфонатів і розвитком атипових переломів стегна. Для переважної кількості пацієнтів з остеопорозом саме бісфосфонати є важливою й потуж­ною зброєю проти переломів, та їх переваги набагато перевищують ризики їх використання. Таким чином, на теперішній час немає переконливих даних, які б остаточно підтвердили підвищений ризик цього типу переломів при тривалому при­йомі бісфосфонатів, а також не визначено чітких механізмів, які б дозволили пояснити цей зв’язок.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: