Prediction of functional consequences of cerebral ischemic stroke one year after its occurrence

Autor: Yu. L. Heletyuk, T. M. Cherenko
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Серце і судини; № 3 (2018); 28—35
UMJ Heart & Vessels; № 3 (2018); 28—35
Сердце и сосуды; № 3 (2018); 28—35
ISSN: 1727-5717
2521-6910
Popis: The aim — investigation of independent prognostic factors of minimal dependence in everyday activities one year after ischemic stroke by developing a prognostic mathematical model.Materials and methods. The neurological and functional status of 150 patients (74 (49.3 %) women and 76 (50.7 %) men of mean age of (67.4 ± 0.7 years) with primary ischemic stroke and primary arterial hypertension in anamnesis was evaluated. Neurological deficit was evaluated by the NIHSS scale. The assessment of everyday life activity was provided by Bartel index (BI). The cognitive status was evaluated by MMSE scale. Diagnosis of hypertension was based on the results of clinical, instrumental examination and medical documentation. We applied daily blood pressure (BP) monitoring from the moment of admission every 4 hours for 6 days of acute period. The variability of SBP and DBP was determined by calculating the standard deviation for 6 days, as well as for the period from the first to the third and from the third to the sixth day.Results and discussion. A year after stroke, the median of the Barthel index values was 85, the minimum value was 45, the maximum — 100, the first quartile — 75, the third quartile — 95 points. Data on 105 patients with neurological deficit of moderate (82) and severe (23) degrees took part in the determination of the functional recovery prognostic predictors by BI. Of the 161 indicators that characterized the pathology and the results of an additional patient’s examination, 18 variables that had a reliable correlation with the BI score in a year were selected and involved in logistic regression analysis. According to the step­by­step analysis, (10 steps), the independent prognostic factors of minimal dependence in daily activities in a year were determined in patients with moderate and severe ischemic stroke: duration of hypertension (B coefficient = –0.11), thickness of the intima­media complex (B coefficient = –7.62), the MMSE score (B coefficient = 0.19), gender (B coefficient = –2.13), intake of sartans in combination with calcium antagonists or in monotherapy (B coefficient = –1.31), achievement of target BP in antihypertension therapy (its efficiency) (B coefficient = +2.95); constant — 7.43. The obtained model has a sensitivity of 95.3 %, a specificity of 88.9 % and a diagnostic accuracy of 93.4 %, an area under the ROC curve — 0.926 (95 % confidence interval: 0.881 — 0.972).Conclusions. The main tasks at the stage of rehabilitation of patients for achievement of a minimum functional dependence in a year in the case of moderate to severe ischemic stroke is to prevent the progression of the atherosclerotic process, improve cognitive functions and achieve the primary hypertension treatment effectiveness.
Цель работы — определить независимые прогностические факторы минимальной зависимости в повседневной деятельности через год после ишемического инсульта путем разработки математической модели прогноза.Материалы и методы. Оценен неврологический и функциональный статус 150 пациентов (74 (49,3 %) женщин и 76 (50,7 %) мужчин, средний возраст — (67,4 ± 0,7) года) с первичным ишемическим инсультом и первичной артериальной гипертензией (АГ) в анамнезе. Неврологический дефицит оценивали по шкале NIHSS, активность в повседневной жизни — по индексу Бартел (ИБ). Когнитивный статус определяли по шкале MMSE. Диагноз АГ устанавливали по результатам клинического, инструментального обследования и медицинской документации. Применяли суточный мониторинг артериального давления (АД) с момента госпитализации через каждые 4 ч в течение 6 дней острого периода. Вариабельность систолического и диастолического АД определяли с помощью стандартного отклонения в течение 6 сут, а также за период с первых до третьих и с третьих до шестых суток.Результаты и обсуждение. Через год после инсульта медиана значений ИБ составила 85 баллов, минимальное значение — 45 баллов, максимальное — 100 баллов, первый квартиль — 75 баллов, третий квартиль — 95 баллов. При определении прогностических предикторов функционального восстановления по ИБ проанализированы данные 105 больных с неврологическим дефицитом средней (82) и тяжелой (23) степени. Из 161 показателя, которые характеризовали патологию и результаты дополнительного обследования пациентов, было отобрано 18 переменных, которые имели статистически значимую корреляционную связь с баллом по ИБ через год, и использовано в логистическом регрессионном анализе. По данным пошагового анализа (10 шагов), независимыми прогностическими факторами минимальной зависимости в повседневной деятельности через год у больных со среднетяжелым и тяжелым ишемическим инсультом определили: продолжительность артериальной гипертензии (коэффициент В = –0,11), толщину комплекса интима — медиа (В = –7,62), балл по ММSE (В = 0,19), пол (В = –2,13), прием сартанов в комбинации с антагонистами кальция или как монотерапия (В = –1,31), достижение целевого АД при антигипертензивной терапии (ее эффективность) (В = +2,95), константа — 7,43. Полученная модель имеет чувствительность 95,3 %, специфичность — 88,9 %, диагностическую точность — 93,4 %, площадь под ROC­кривой — 0,926 (95 % доверительный интервал 0,881 — 0,972).Выводы. Основные задачи на этапе реабилитации пациентов для достижения минимального функционального ограничения через год в случае среднетяжелого и тяжелого ишемического инсульта — предотвращение прогрессирования атеросклеротического процесса, улучшение когнитивных функций и достижение эффективности лечения первичной АГ.
Мета роботи — визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік після ішемічного інсульту шляхом розробки математичної моделі прогнозу.Матеріали і методи. Оцінено неврологічний та функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3 %) жінок та 76 (50,7 %) чоловіків, середній вік — (67,4 ± 0,7) року) з первинним ішемічним інсультом та первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті — за індексом Бартел (ІБ). Когнітивний статус визначали за шкалою MMSE. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Застосовували добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації через кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Варіабельність систолічного і діастолічного АТ визначали за допомогою стандартного відхилення протягом 6 діб, а також за період з першої до третьої та з третьої до шостої доби.Результати та обговорення. Через рік після інсульту медіана значень ІБ становила 85 балів, мінімальне значення — 45 балів, максимальне — 100 балів, перший квартиль — 75 балів, третій квартиль — 95 балів. При визначенні прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані 105 хворих з неврологічним дефіцитом середнього (82) і тяжкого (23) ступеня. Зі 161 показника, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 18 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв’язок з балом за ІБ через рік, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (10 кроків), незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік у хворих із середньотяжким і тяжким ішемічним інсультом визначено: тривалість АГ (коефіцієнт В = –0,11), товщина комплексу інтима — медіа (В = –7,62), бал за ММSE (В = +0,19), стать (В = –2,13), прийом сартанів у комбінації з антагоністами кальцію або як монотерапія (В = –1,31), досягнення цільового АТ при антигіпертензивній терапії (її ефективність) (В = +2,95); константа — 7,43. Отримана модель має чутливість 95,3 %, специфічність — 88,9 %, діагностичну точність — 93,4 %, площа під ROC­кривою –0,926 (95 % довірчий інтервал 0,881 — 0,972).Висновки. Основні завдання на етапі реабілітації пацієнтів для досягнення мінімального функціонального обмеження через рік у разі середньотяжкого та тяжкого ішемічного інсульту — запобігання прогресуванню атеросклеротичного процесу, поліпшення когнітивних функцій та досягнення ефективності лікування первинної АГ.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: