Комплаєнс і побічна дія інтерферонотерапії розсіяного склерозу

Autor: T. A. Dovbonos
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Neurological Journal; № 3 (2020); 41—46
Украинский неврологический журнал; № 3 (2020); 41—46
Український неврологічний журнал; № 3 (2020); 41—46
ISSN: 2522-1183
1998-4235
DOI: 10.30978/unj2020-3-41
Popis: Objective — to evaluate the compliance of interferon therapy in the presence of side effects in patients with multiple sclerosis.Methods and subjects. The analysis of following interferon therapy standard schemes in the presence of side effects was carried out at 48 patients with multiple sclerosis. The severity of the disease was determined using the Extended Disability Status Scale (EDSS). The average score on the EDSS scale was 4.30 ± 0.15 points. The drugs side effects were detected by the clinical and paraclinical examination and the registration cards filled in by the patients with a list of possible side reactions. Fatigue was scored by the Fatigue Severity Scale (FSS), and depression was assessed by The Beck Depression Inventory (BDI). Compliance was determined using the Moriski‑Green test.Results. Interferon therapy was carried out continuously in 22 (45.8 %) patients. There was a break in the treatment course in 18 (37.5 %), the drug was changed in 6 (12.5 %), and therapy was stopped in 2 (4.2 %) patients. Analysis of side effects as a potential factor in reducing adherence to treatment in non‑compliant patients revealed a predominance of post‑injection flu‑like syndrome and fatigue, which were observed in 96.2 % and 73.1 % of non‑compliant cases, respectively.Conclusions. The development of side effects of interferon in the form of influenza‑like syndrome and fatigue may affect compliance in patients with relapsing multiple sclerosis. Awareness of patients with potential side effects of INFb and measures for its prevention and treatment improve compliance with long‑term interferon therapy. Individualized approach and adequate management of interferoninduced side effects can improve the neuropsychological profile of patients with multiple sclerosis and increases the motivation to follow the recommended treatment regimen.
Цель — оценить комплаенс интерферонотерапии при наличии побочного действия у больных рассеянным склерозом.Материалы и методы. Проведен анализ соблюдения стандартных схем интерферонотерапии при наличии побочного действия у 48 больных рассеянным склерозом. Степень тяжести проявлений заболевания устанавливали с помощью расширенной шкалы инвалидизации Курцтке (Expended Disability Status Scale, EDSS). Средний показатель по шкале EDSS составлял (4,30 ± 0,15) балла. Побочные эффекты препаратов выявляли по данным клинико‑параклинического обследования и заполненных пациентами регистрационных карт с перечнем возможных побочных реакций. Выраженность симптома усталости оценивали по шкале тяжести усталости (FSS), выраженность депрессии — с помощью шкалы депрессии Бека. Комплаенс определяли с помощью теста Мориски — Грина.Результаты. У 22 (45,8 %) больных интерферонотерапию проводили непрерывно, у 18 (37,5 %) — с перерывами разной продолжительности, у 6 (12,5 %) — со сменой препарата. Два 2 (4,2 %) пациента прекратили терапию. Анализ побочного действия как потенциального фактора уменьшения приверженности к лечению у некомплаентных пациентов выявил преобладание постинъекционного гриппоподобного синдрома и усталости, которые наблюдали в 96,2 и 73,1 % случаев соответственно.Выводы. Развитие побочных эффектов интерферона в виде гриппоподобного синдрома и усталости может влиять на терапевтический комплаенс у больных ремиттирующим рассеянным склерозом. Осведомленность пациентов о потенциальном побочном действии интерферона‑b и мерах по его профилактике и лечению улучшает комплаентность длительной интерферонотерапии. Индивидуальный подход и адекватный менеджмент в случае побочного действия препаратов интерферона могут улучшить нейропсихический профиль больных рассеянным склерозом и повысить мотивацию для соблюдения рекомендуемой схемы лечения.
Мета — оцінити комплаєнс інтерферонотерапії за наявності побічної дії у хворих на розсіяний склероз.Матеріали і методи. Проведено аналіз дотримання стандартних схем інтерферонотерапії за наявності побічної дії у 48 хворих на розсіяний склероз. Ступінь тяжкості виявів захворювання встановлювали за допомогою розширеної шкали інвалідизації Курцтке (Expended Disability Status Scale, EDSS). Середній показник за шкалою EDSS становив (4,30 ± 0,15) бала. Побічні ефекти препаратів виявляли за даними клініко‑параклінічного обстеження і заповненої пацієнтом реєстраційної карти з переліком можливих побічних реакцій. Вираженість симптому втоми оцінювали за шкалою тяжкості втоми (FSS), вираженість депресії — за допомогою шкали депресії Бека. Комплаєнс визначали за допомогою тесту Моріскі — Гріна.Результати. У 22 (45,8 %) хворих інтерферонотерапію проводили безперервно, у 18 (37,5 %) — з перервами різної тривалості, у 6 (12,5 %) — зі зміною препарату. Два (4,2 %) пацієнти припинили терапію. Аналіз побічної дії як потенційного чинника зменшення прихильності до лікування у некомплаєнтних пацієнтів виявив переважання постін’єкційного грипоподібного синдрому і втоми, які спостерігали у 96,2 і 73,1 % випадків відповідно.Висновки. Розвиток побічної дії інтерферону у вигляді грипоподібного синдрому і втоми може впливати на терапевтичний комплаєнс у хворих на ремітивний розсіяний склероз. Обізнаність пацієнтів щодо потенційної побічної дії інтерферону‑b та заходів з її профілактики та лікування поліпшує комплаєнтність тривалої інтерферонотерапії. Індивідуальний підхід і адекватний менеджмент у разі побічної дії препаратів інтерферону можуть поліпшити нейропсихічний профіль хворих на розсіяний склероз та підвищити мотивацію для дотримання рекомендованої схеми лікування.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: