Естери 4-формілпіразол-3-карбонових кислот

Autor: M. K. Bratenko, M. V. Vovk, M. M. Barus
Rok vydání: 2017
Předmět:
chemistry.chemical_classification
естери 4-формілпіразол-3-карбонових кислот
методи синтезу
хімічні властивості
структурна функціоналізація
поліфункціональні структури
Pyrimidine
Context (language use)
Pyrazole
esters of 4-formylpyrazol-3-carboxylic acids
methods of synthesis
chemical properties
structural functionalization
polyfunctional derivatives
Aldehyde
Formylation
chemistry.chemical_compound
chemistry
Nucleophile
UDC 547.771 + 547.412.11
Reagent
эфиры 4-формилпиразол-3-карбоновых кислот
методы синтеза
химические свойства
структурная функционализация
полифункциональные производные
Organic chemistry
УДК 547.771 + 547.412.11
Bifunctional
Zdroj: Журнал органічної та фармацевтичної хімії; Том 15, № 4(60) (2017): Журнал органічної та фармацевтичної хімії; 3-20
Žurnal organìčnoï ta farmacevtičnoï hìmìï; Том 15, № 4(60) (2017): Žurnal organìčnoï ta farmacevtičnoï hìmìï; 3-20
Журнал органической и фармацевтической химии; Том 15, № 4(60) (2017): Журнал органической и фармацевтической химии; 3-20
ISSN: 2518-1548
2308-8303
DOI: 10.24959/ophcj.17.925
Popis: Узагальнені та систематизовані літературні джерела, присвячені хімії синтетично привабливих біфункціональних похідних піразолу – естерів 4-формілпіразол-3-карбонових кислот. Детально висвітлено два основних підходи до отримання такого типу структур: 1) реакції, в яких генерування функціональних альдегідної та естерної груп супряжене із формуванням піразольної системи; 2) синтези, які базуються на цілеспрямованій функціоналізації піразольного ядра. Показано, що перший варіант зазвичай здійснюється за схемою [3+2]-циклоприєднання іn situ генерованих нітрилімінів або естерів діазооцтової кислоти із формілацетиленами або їх похідними, а також циклізацією з одночасним формілюванням гідразонів та семікарбазонів естерів піровиноградної кислоти реагентом Вільсмейєра-Хаака. В основі другого варіанту лежить формілювання естерів піразол-3-карбонових кислот або 3-етоксикарбоніл-5-піразолонів в умовах реакції Вільсмейєра-Хаака. Аналіз хімічних властивостей естерів 4-формілпіразол-3-карбонових кислот показав, що їх перетворення найчастіше реалізується за участю альдегідної групи. Найтиповішими серед них є реакції з нітрогеновмісними нуклеофілами, алкенілування, окиснення, відновлення та багатокомпонентні взаємодії, які варто розглядати як зручні варіанти структурної функціоналізації піразольного ядра. Не менш важливими також є циклоконденсації, в яких задіяні формільна, естерна та інші функціональні групи, отримані на їх основі. Такі сполуки виявились ефективними субстратами для конструювання біоперспективних піразоло[4,3-d] піримідинових та піразоло[3,4 d]піридазинових систем.
The scientific publications devoted to chemistry of the synthetically promising bifunctional derivatives of pyrazole – esters of 4-formylepyrazole-3-carbonic acids have been generalized and systematized. A special attention has been given to description of two main synthetic approaches: 1) processes of the conjugated formation of aldehyde and ester groups, on one hand, and the pyrazolic system, on the other; 2) synthetic strategies targeted on functionalization of the pyrazolic nucleus. It has been shown that the first approach is performed usually by the scheme [3+2] meaning in situ cyclojoining of the generated nitrilimines or esters of diazoacetic acid with formylacetylenes or their derivatives followed by cyclization with simultaneous formylation of hydrazones and semicarbazones of pyruvic acid by Wilsmaer-Haack reagent. The second approach deals with formylation of esters of pyrazole-3-carbonic acids according to Wilsmaer-Haack reaction. As seen from the analysis of chemical properties of esters of 4-formylpyrazole-3-carbonic acids, the aldehyde group is the most typical target of their chemical transformations. Such transformations are reactions with nitrogen-containing nucleophiles, alkenylation, oxidation, reduction and other multicomponent reactions that can be considered as usual approaches to structural functionalization of the pyrazolic nucleus. Cyclocondensations are also important in this context since these processes involve formyl, ester and other functional groups obtained from them. These substances appeared to be effective substrates for construction of some biologically active pyrazolo[4,3-d]pyrimidine and pyrazolo [3,4-d]pyridazynic systems.
Обобщены и систематизированы литературные источники, посвященные химии синтетически привлекательных бифункциональных производных пиразола – эфирам 4-формилпиразол-3-карбоновых кислот. Подробно освещены два основных подхода к получению такого типа структур: 1) реакции, в которых генерирование функциональных альдегидной и эфирной групп сопряжено с формированием пиразольной системы; 2) синтезы, основанные на целенаправленной функционализации пиразольного ядра. Показано, что первый вариант, как правило, осуществляется по схеме [3+2]-циклоприсоединения іn situ генерированных нитрилиминов или эфиров диазоуксусной кислоты с формилацетиленами или их производными, а также циклизацией с одновременным формилированием гидразонов и семикарбазонов эфиров пировиноградной кислоты реагентом Вильсмейера-Хаака. В основе второго варианта лежит формилирование эфиров пиразол-3-карбоновых кислот или 3-алкоксикарбонил-5-пиразолонов в условиях реакции Вильсмейера-Хаака. Анализ химических свойств эфиров пиразол-3-карбоновых кислот показал, что их превращения наиболее часто реализуются с участием альдегидной группы. Наиболее типичными среди них являются реакции с азотсодержащими нуклеофилами, алкенилирования, окисления, восстановления и поликомпонентные взаимодействия, которые следует рассматривать как удобные варианты структурной функционализации пиразольного ядра. Не менее важными также являются циклоконденсации, в которых задействованы формильная, эфирная и другие функциональные группы, полученные на их основе. Такие соединения оказались эффективными субстратами для конструирования биоперспективных пиразоло[4,3-d] пиримидиновых и пиразоло[3,4-d]пиридазиновых систем.
Databáze: OpenAIRE