Лечение хеликобактер-ассоциированных заболеваний в Украине, место препарата коллоидного висмута субцитрата в комплексной терапии таких больных

Autor: M.M. Rudenko, A.E. Dorofeiev, A.V. Sybiliov, S.M. Tkach
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: GASTROENTEROLOGY; № 4.58 (2015); 15-20
Гастроэнтерология-Gastroenterologìa; № 4.58 (2015); 15-20
Гастроентерологія-Gastroenterologìa; № 4.58 (2015); 15-20
ISSN: 2308-2097
2518-7880
Popis: The article considers one of the most topical issues of modern gastroenterology — the treatment of Helicobacter pylori (Hp) infection. It was stressed that eradication therapy is currently determined by Maastricht IV consensus report, and according to the current standards, the first-line therapy should be based on national or regional features of pathogen susceptibility to major antibacterial agents. In case of multiple resistance of Hp, regimens containing fluoroquinolones are used in many countries at the first stage. In countries with a high prevalence of tuberculosis infection, which include Ukraine, to slow the development of mycobacterial resistance, it is necessary to minimize the use of these fluoroquinolones for the treatment of other infections. Therefore, regimens of Hp eradication with the inclusion of fluoroquinolones in our country should be used only after ineffectiveness of the initial treatment at the second stage. Today, bismuth-containing quadruple regimens are used most often. The advantages of using bismuth preparations in antihelicobacter therapy are actively studied and proved in clinical trials. In Ukraine, bismuth-containing regimens with application of colloidal bismuth subcitrate are being used as second-line therapy. This article presents the results of the study on the efficacy of the modified quadruple therapy (proton pump inhibitors combined with furazolidone, amoxicillin and colloidal bismuth subcitrate (De-Nol)) when Hp infection is not eliminated after standard triple therapy. Attention is paid to the differences of treatment regimens taking into account regional features of Hp resistance.
В статье рассматривается один из актуальных вопросов современной гастроэнтерологии — лечение хеликобактерной инфекции (Нр). Подчеркнуто, что эрадикационная терапия в настоящее время определяется рекомендациями IV Маастрихтского консенсуса и, согласно современным стандартам, первая линия лечения должна основываться на национальных или региональных особенностях чувствительности возбудителя к основным антибактериальным препаратам. В случае множественной резистентности Нр во многих странах на первой ступени используются схемы, содержащие фторхинолоны. В странах с широкой распространенностью туберкулезной инфекции, к которым относится и Украина, с целью замедления формирования резистентности микобактерий целесообразно максимально сократить применение фторхинолонов для лечения других инфекций. Поэтому схемы эрадикации Нр с включением фторхинолонов в нашей стране следует использовать только при неэффективности стартовой терапии на второй ступени. В настоящее время чаще всего используются висмутсодержащие четырехкомпонентные схемы. Преимущества применения препаратов висмута в схемах антихеликобактерной терапии активно изучаются и доказываются клиническими исследованиями. В Украине висмутсодержащие схемы с применением коллоидного висмута субцитрата используют в качестве терапии второй линии. В данной статье представлены результаты исследования эффективности модифицированной четырехкомпонентной схемы лечения (ингибиторы протонной помпы в сочетании с фуразолидоном, амоксициллином и коллоидным субцитратом висмута (препарат Де-Нол)) при сохранении Нр-инфекции после стандартной трехкомпонентной терапии. Уделено внимание различиям схем терапии с учетом региональных особенностей резистентности Нр.
У статті розглядається одне з актуальних питань сучасної гастроентерології — лікування хелікобактерної інфекції (Нр). Підкреслено, що ерадикаційна терапія на даний час визначається рекомендаціями IV Маастрихтського консенсусу і, згідно з сучасними стандартами, перша лінія лікування повинна ґрунтуватися на національних чи регіональних особливостях чутливості збудника до основних антибактеріальних препаратів. У разі множинної резистентності Нр в багатьох країнах на першому ступені використовуються схеми, що містять фторхінолони. У країнах із значною поширеністю туберкульозної інфекції, до яких належить і Україна, з метою уповільнення формування резистентності мікобактерій доцільно максимально скоротити застосування фторхінолонів для лікування інших інфекцій. Тому схеми ерадикації Нр із включенням фторхінолонів у нашій країні слід використовувати тільки при неефективності стартової терапії на другому ступені. На сьогодні найчастіше використовуються вісмутумісні чотирикомпонентні схеми. Переваги застосування препаратів вісмуту в схемах антихелікобактерної терапії активно вивчаються і доводяться клінічними дослідженнями. В Україні вісмутумісні схеми із застосуванням колоїдного вісмуту субцитрату використовують як терапію другої лінії. У даній статті представлені результати дослідження ефективності модифікованої чотирикомпонентної схеми лікування (інгібітори протонної помпи в поєднанні з фуразолідоном, амоксициліном і колоїдним субцитратом вісмуту (препарат Де-нол)) при збереженні Нр-інфекції після стандартної трикомпонентної терапії. Приділено увагу відмінностям схем терапії з урахуванням регіональних особливостей резистентності Нр.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: