| Popis: |
У статті розглянуто іронію й сарказм, що широко представлені в британському суспільстві, однак лінгвістичні й екстралінгвістичні знання про ці мовленнєві засоби недостатньо досліджено в антропозорієнтованій лінгвістиці. Розкрито питання про оцінні мовні засоби, до яких належать іронія й сарказм, що набуває особливої значимості і має потребу в вивченні з лінгвокультурологічної позиції. Ключові слова: іронія, сарказм, мовленнєві засоби, лінгвокультурологія, екстралінгвістичні фактори. В статье рассматривается ирония и сарказм, широко представленные в британском обществе, однако лингвистические и экралингвистические знания о данных языковых средствах недостаточно исследовано в антропоориентированной лингвистике. Раскрыт вопрос об оценочных языковых средствах, к которым принадлежит ирония и сарказм, что приобретает особой значимости и имеет потребность в изучении с лингвокультурологической позиции. Ключевые слова: ирония, сарказм, языковые средства, лингвокультурология, экстралингвистические факторы. The article looks into the irony and sarcasm broadly represented in the British society, nevertheless linguistic and extralinguistic studies about these language means are not deeply examined in the anthropological linguistics. Thus, questions about evaluative language means, including irony and sarcasm, acquire a special significance and need for a lingvoculturological study. Key words: irony, sarcasm, language means, lingvoculturology, extralingual factors. |
