УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ АБДОМІНАЛЬНОГО КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМУ ПІСЛЯ ЛАПАРОТОМІЇ

Autor: Ye M Zavizion, A I Kucheriavenko, R M Stepanenko, O M Pertseva, O B Kutovyi
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Clinical anatomy and operative surgery; Том 16, № 2 (2017); 63-66
Клиническая анатомия и оперативная хирургия; Том 16, № 2 (2017); 63-66
Клінічна анатомія та оперативна хірургія; Том 16, № 2 (2017); 63-66
ISSN: 1993-5897
1727-0847
DOI: 10.24061/1727-0847.16.1.2017.45
Popis: The study presents the development and results of the methods applied for prevention of abdominal compartment syndrome after laparatomy performed on 42 patients. Only the skin was sutured for the patients in group I at the end of surgery (n=26), in group II – alloplasty of the anterior abdominal wall with formation of stable diastasis of abdominal rectus muscles was carried out (n=15). Theoretical calculations and assessment of practical results have shown that formation of diastasis of the abdominal rectus muscles 5 sm wide increases the volume of the abdominal cavity by 10.0% and decreases abdominal pressure by 17.6%. I and II stage of intraabdominal hypertension after surgery was observed in 30.8% of I group patients, 53.3% of II group patients, ACS was not observed. In I group 86.4% patients had postoperative ventral hernia in the remote period. Application of alloplasty with formation of diastasis of the abdominal rectus muscles enabled to avoid development of ACS and postoperative ventral hernias.
В работе представлена разработка и результаты применения метода профилактики абдоминального компартмент-синдрома после лапаротомии у 42 больных. Пациентам I группы по окончанию хирургического вмешательства ушивали только кожу (n=26), II – применяли аллопластику передней брюшной стенки с формированием устойчивого диастаза прямых мышц живота (n=15). Теоретические расчеты и оценка практических результатов показали, что формирование диастаза прямых мышц живота шириной в 5 см приводит к увеличению объема брюшной полости на 10,0% и сопровождается снижением внутрибрюшного давления на 17,6%. Интраабдоминальную гипертензию I и II степени в послеоперационном периоде среди пациентов I группы выявили у 30,8%, во II – в 53,3%, АКС не отмечали. В I группе в 86,4% случаев в отдаленном периоде определяли послеоперационную вентральную грыжу. Применение способа аллопластики с формированием диастаза позволило избежать развития АКС и послеоперационных вентральных грыж.
У роботі представлена розробка методу профілактики абдомінального компартмент-синдрому (АКС) після лапаротомії та результати його застосування. Пацієнтам I групи по закінченню хірургічного втручання ушивали тільки шкіру (n=26), II – застосовували алопластику передньої черевної стінки з формуванням стійкого діастазу прямих м'язів живота (n=15). Теоретичні розрахунки і оцінка практичних результатів показали, що формування діастазу прямих м'язів живота шириною в 5 см призводить до збільшення об’єму черевної порожнини на 10,0% і супроводжується зниженням внутрішньочеревного тиску на 17,6%. Інтраабдомінальну гіпертензію I та II ступеня в післяопераційному періоді серед пацієнтів I групи виявили у 30,8%, в II – в 53,3%, АКС не відзначали. У I групі в 86,4% випадків у віддаленому періоді визначали післяопераційну вентральну грижу. Застосування способу алопластики з формуванням стійкого діастазу дозволило уникнути розвитку АКС і післяопераційних вентральних гриж.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: