Про історію і деякі характеристики нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту. Нейроендокринні пухлини пішлункової залози. Частина 2

Autor: S. I. Rybakov
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 3 (2021); 70-81
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; No. 3 (2021); 70-81
ISSN: 2519-2582
1818-1384
DOI: 10.30978/cees-2021-3-70
Popis: The literature review presents the analysis of numerous studies that have formed the basis for creating ideas about the diffuse endocrine system,namely existence of the cellular accumulations and individual cells that produce various hormones and biologically active substances in addition to the main endocrine glands. Several types of endocrine cells with these functionshave been established, in particular, in the organs of the gastrointestinal tract, starting from the esophagus and up to the terminal parts of the large intestine. Most of them are contained in the pancreas, antrum of the stomach, duodenum, the initial part of the intestine, in the liver. Excessive secretory activity of these cells can cause the development of pathological clinical syndromes, characterized by the effects of the corresponding hormones. The tumors or diffuse hyperplasia of the corresponding cellsmay present morphological substrate of such syndromes. The author considers the pancreas as an integral part of the diffuse endocrine system, as specific endocrine functions in it perform numerous accumulations (islets of Langerhans) or individual cells. The review of the numerous neuroendocrine tumors of the gastrointestinal tract examines in detail the characteristics of some of them in historical and clinical aspects, in particular Zollinger—Ellison syndrome as the most common and well-studied tumor. Glucagonoma is also considered as a neuroendocrine tumorderived from α-cells of the pancreas, is a kind of insulinoma antagonist, as it secretes an excess of the hormone glucagon, causing the development of hyperglycemic clinical syndrome in contrast to hypoglycemic, caused by insulin. It is a rare tumor and its consideration after insulinoma can be explained by the antagonistic nature of the action of hormones produced by these tumors. In the group of neuroendocrine tumors of the pancreas, glucagonoma follows the frequency of insulinoma and gastrinoma.
Огляд літератури присвячений аналізу численних досліджень, які стали підґрунтям для створення уявлень про дифузну ендокринну систему, тобто про існування, крім основних ендокринних залоз, клітинних скупчень і окремих клітин, які продукують різні гормони та біологічно активні речовини. Встановлено, що, зокрема в органах шлунково-кишкового тракту, починаючи від стравоходу і до термінальних відділів товстого кишечника, є кілька типів ендокринних клітин, які виконують зазначені функції. Найбільша їхня кількість міститься в підшлунковій залозі, антральному відділі шлунка, дванадцятипалій кишці, початковій частині тонкого кишечника, печінці. Надлишкова секреторна діяльність цих клітин може спричинити розвиток патологічних клінічних синдромів, які характеризуються ефектом дії відповідних гормонів. Морфологічним субстратом таких синдромів можуть бути пухлини або дифузна гіперплазія відповідних клітин. Автор розглядає підшлункову залозу як складову частину дифузної ендокринної системи, оскільки специфічні ендокринні функції в ній виконують численні скупчення клітин (острівці Лангерганса) або окремі клітини. Детально розглянуто характеристики деяких з численних нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту в історичному і клінічному аспекті, зокрема синдром Золлінгера—Еллісона, складовими якого є пухлина, що продукує гастрин, і пептичні виразки, які постійно рецидивують унаслідок вторинної щодо гіпергастринемії гіперпродукції соляної кислоти в шлунку. Також наведено дані щодо віпоми, соматостатиноми та інших нейроендокринних пухлин, які походять із клітин підшлункової залози. Вони є рідкісними пухлинами і розгляд їх після інсуліноми можна пояснити саме антагоністичним характером дії гормонів, які виробляються цими новоутвореннями.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: