Gender aspects of the pain syndrome

Autor: K O Ostrovska
Rok vydání: 2019
Předmět:
sex differences
Exacerbation
Neural substrate
болевой синдром
media_common.quotation_subject
тестостерон
Physiology
половые различия
progesterone
sex hormones
гендерные аспекты
lcsh:RD78.3-87.3
03 medical and health sciences
0302 clinical medicine
gender aspects
статеві відмінності
половые гормоны
estrogen
Medicine
pain
больовий синдром
естроген
030212 general & internal medicine
Adverse effect
эстроген
Menstrual cycle
media_common
статеві гормони
business.industry
прогестерон
Chronic pain
Testosterone (patch)
medicine.disease
боль
Nociception
lcsh:Anesthesiology
біль
testosterone
гендерні аспекти
business
pain syndrome
030217 neurology & neurosurgery
Hormone
Zdroj: Medicina bolu; Том 4 № 1 (2019): Pain medicine; 50-60
Pain medicine; Vol 4 No 1 (2019): Pain medicine; 50-60
Медицина болю, Vol 4, Iss 1, Pp 50-60 (2019)
ISSN: 2519-2752
2414-3812
DOI: 10.31636/pmjua.v4i1.5
Popis: In recent years, the subject of sex differences in the pain experience attracts a growing interest. The epidemiological and clinical data indicate that women have increased risk of chronic pain, and according to some sources, even experience more intense pain. The hypothetical biological mechanisms underlying sex differences in pain perception consist in the modulating effects produced by sex hormones in relation to the neural substrate. This is confirmed by data on the distribution of gonadal hormones and their receptors in the areas of the peripheral and central nervous system that provide nociceptive transmission. The complexity of the estradiol and progesterone effects on pain sensitivity lies in the fact that, according to various data, both have pre-nociceptive and antinociceptive effects, and testosterone appears to be more characterized by antinociceptive properties. The lion’s share of researches demonstrates the effect of a clinical pain exacerbation during the menstrual cycle. There is irrefutable information about gender differences in responses to drug and non-drug pain treatment, although the results vary depending on a specific therapy and may depend on pain characteristics. Since the recommended dosage of a medication is often based on an “average” male weigh 70 kg, female patients may be facing the risk of increased therapeutic or adverse effects of a drug. The cause is in a higher average percentage of body fat, a lower mean body weight, which contributes to higher median drug concentrations compared with male patients. At present, the available evidence does not allow adapting the methods of pain syndrome treatment to a gender. However, such innovations are quite possible and desirable in the foreseeable future. Additional studies will be required to clarify the mechanisms that determine sex differences in pain responses in order to provide adequate pain relief, according to the patient’s needs.
В последние годы тема половых различий в переживании боли вызывает повышенный интерес. Данные эпидемиологических и клинических исследований указывают на то, что женщины подвержены повышенному риску хронической боли и, согласно некоторым источникам, даже испытывают более интенсивные болевые ощущения. Предположительные биологические механизмы, лежащие в основе половых различий в восприятии боли, заключаются в модулирующих эффектах, производимых половыми гормонами по отношению к нервному субстрату. Подтверждением тому служат данные о распределении гонадных гормонов и их рецепторов в отделах периферической и центральной нервной системы, обеспечивающих ноцицептивную передачу. Сложность действия эстрадиола и прогестерона на болевую чувствительность состоит в том, что, по различным данным, оба оказывают преноцицептивный и антиноцицептивный эффекты; тестостерон, по-видимому, больше характеризуется антиноцицептивными свойствами. Львиная доля исследований демонстрирует взаимосвязь обострения клинической боли в течение менструального цикла. Имеется неопровержимая информация о гендерных различиях в ответах на медикаментозное и немедикаментозное лечение боли, хотя результаты различаются в зависимости от конкретного лечения и, возможно, зависят от характеристик боли. Поскольку рекомендуемая дозировка лекарств часто основана на “среднем” мужчине весом 70 кг, пациенты женского пола могут подвергаться риску усиления терапевтических или возникновения неблагоприятных действий лекарственного средства. Причиной тому – более высокий средний процент жира в организме, более низкая средняя масса тела, что способствует более высоким средним концентрациям лекарственного средства по сравнению с пациентами мужского пола. В настоящее время имеющиеся сведения не позволяют адаптировать методы лечения болевого синдрома к конкретному полу; однако подобные новации вполне возможны и желательны в обозримом будущем. Потребуются дополнительные исследования для выяснения механизмов, определяющих половые различия в реакциях на боль, для того чтобы обеспечить адекватное обезболивание согласно потребностям пациента.
В останні роки тема статевих відмінностей в переживанні болю викликають підвищений інтерес. Дані епідеміологічних та клінічних досліджень вказують на те, що жінки підлягають підвищеному ризику хронічного болю і, згідно з деякими джерелами, навіть відчувають інтенсивніші болі. Ймовірні біологічні механізми, що лежать в основі статевих відмінностей у сприйнятті болю, полягають у модулюючих ефектах, які виявляють статеві гормони по відношенню до нервового субстрату. Підтвердженням тому слугують дані про розподіл гонадних гормонів і їх рецепторів у відділах периферичної та центральної нервової системи, які забезпечують ноцицептивну передачу. Складність впливу естрадіолу і прогестерону на больову чутливість полягає в тому, що, за різними даними, обидва виявляють преноцицептивний і антиноцицептивний ефекти, тестостерон, мабуть, більше характеризується антиноцицептивними властивостями. Переважна частина досліджень демонструє взаємозв’язок загострення клінічного болю в процесі менструального циклу. Є неспростовна інформація про гендерні відмінності у "відповідях" на медикаментозне й немедикаментозне лікування болю, хоча результати відрізняються залежно від конкретного лікування і, можливо, залежать від характеристик болю. Оскільки рекомендоване дозування ліків часто базується на “середньому” чоловікові вагою 70 кг, пацієнти жіночої статі можуть підлягати ризику посилення терапевтичних або виникнення несприятливих дій лікарського засобу. Причиною цього є вищий середній відсоток жиру в організмі, нижча середня маса тіла, що спричиняє вищі середні концентрації лікарського засобу, порівняно з пацієнтом чоловічої статі. У поточний час наявні дані не дають змоги адаптувати методи лікування больового синдрому до конкретної статі; однак подібні новації цілком можливі і бажані у близькому майбутньому. Необхідні додаткові дослідження для виявлення механізмів, що визначають статеві відмінності в реакціях на біль, для того, щоб адекватно забезпечити, відповідно до пореб пацієнта.
Databáze: OpenAIRE