УРОВЕНЬ ИНТЕРФЕРОНОВ α И γ В КРОВИ БОЛЬНЫХ УВЕИТАМИ ВИРУСНОЙ ЭТИОЛОГИИ ПОД ВЛИЯНИЕМ ЛЕЧЕНИЯ ПРЕПАРАТОМ АЛЛОКИН-АЛЬФА

Autor: N.V. Konovalova, N.I. Chramenko, L.M. Velichko, Α.Y. Novic
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Archive of Ukrainian Ophthalmology; Том 5, № 3 (2017); 36-44
Архив офтальмологии Украины-Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni; Том 5, № 3 (2017); 36-44
Архів офтальмології України-Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni; Том 5, № 3 (2017); 36-44
ISSN: 2309-8147
2311-2999
Popis: Introduction. The social signifi cance of uveitis is determined by the high frequency of occurrence, the primary lesion of persons of working age, the high incidence of disability in sight. Recently, the number of uveitis of viral etiology has increased signifi cantly. Based on the study of the role of interferons in the treatment process, one can predict the course of the disease and predict the outcome and effectiveness of treatment. Aim. Determination of the features of the dynamics of interferons α and γ in the blood of patients with uveitis of viral etiology and to study their role in the clinical picture of the disease under the infl uence of treatment with the drug allokin alfa.Material and methods. There were 61 patients with acute and chronic anterior and posterior uveitis of viral etiology who were examined for ophthalmology (ophthalmoscopy, tonometry, visometry, visual fi eld). In 61 people, the level of interferons α and γ in plasma was determined by the method of enzyme immunoassay. Allokin alfa antiviral immune modulating drug was used in the treatment.Results. A study on the background of treatment of the level of the main cytokine, which is secreted by NK cells after activation, – IFN-γ and its signifi cant increase by 1.56 times (56.7%), showed that Allokin-alpha increases the ability to produce IFN-γ, restores the activity of the immune response. The use of Allokin alfa in the treatment of patients with uveitis of viral etiology signifi cantly reduced the duration of treatment – by 2 times. The frequency of relapses decreased by 3 times. Signifi cantly reduced the duration of treatment and decrease clinical symptoms, it was possible to achieve an increase in visual acuity in 2 times against the background of the subsidence of all signs of infl ammation.Conclusions. The data obtained indicate the role of interferons α and γ in the development and course of uveitis and may be of interest for determining the nature of the course and the effectiveness of treatment.
Социальная значимость увеитов определяется высокой частотой встречаемости, преимущественным поражением лиц трудоспособного возраста, высокой частотой инвалидизации по зрению. В последнее время число увеитов вирусной этиологии значительно выросло. На основании изучения роли интерферонов в процессе лечения можно прогнозировать течение заболевания и прогнозировать исход и эффективность лечения.Цель работы. Определение особенностей динамики интерферонов α и γ в крови больных увеитами вирусной этиологии и изучение их роли в клинической картине заболевания под влиянием лечения препаратом Аллокин-альфа.Материалы и методы. Под наблюдением находился 61 пациент с острыми и хроническими передними и задними увеитами вирусной этиологии. Больные были обследованы офтальмологически (офтальмоскопия, тонометрия, визометрия, поле зрения). У 61 человека определен уровень интерферонов α и γ в плазме крови методом иммуноферментного анализа. В лечении использовали Аллокин-альфа – противовирусный иммуностимулирующий препарат.Результаты и их обсуждение. Исследование на фоне лечения уровня главного цитокина, который секретируется NK-клетками после активации, – ИФН-γ и его достоверное повышение в 1,56 раза (56,7 %) показало, что Аллокин-альфа повышает способность к продукции ИФН-γ, восстанавливает активность иммунного ответа. Использование Аллокина-альфа в терапии пациентов увеитами вирусной этиологии значительно сократило срок лечения – в 2 раза. Частота рецидивов сократилась в 3 раза. Значительно сократился срок лечения и уменьшения клинических симптомов, удалось добиться повышения остроты зрения в 2 раза на фоне уменьшения всех признаков воспаления.Выводы. Полученные данные свидетельствуют о роли интерферонов α и γ в развитии и течении увеита и могут представлять интерес для определения характера течения и эффективности лечения.
Соціальна значущість увеїтів обумовлена їхньою високою частотою, захворюваністю переважно осіб працездатного віку, а також високою частотою інвалідизації по зору внаслідок увеїтів. Останнім часом значно збільшилася кількість увеїтів вірусного походження. Вплив лікування на стан інтерферонів може визначити перебіг захворювання та визначити прогноз та ефективність лікування.Мета роботи. Визначення особливостей експресії інтерферонів α і γ в крові хворих з увеїтами вірусної етіології під впливом лікування препаратом Алокін-альфа.Матеріали і методи. Під наглядом знаходився 61 пацієнт з увеїтом різної локалізації (передній і задній), клінічним перебігом (хронічне і гостре) і клінічним діагнозом (іридоцикліт, вогнищевий і дисемінований хоріоретиніт, неврит, панувеїт), яких обстежували офтальмологічно (офтальмоскопія, тонометрія, візометрія).У 61 пацієнта був визначений рівень інтерферонів α і γ в плазмі крові методом імуноферментного аналізу. Препарат Алокін-альфа – імуностимулятор, антивірусний препарат.Результати та їх обговорення. Визначені особливості експресії інтерферонів α і γ в крові хворих з увеїтом під впливом лікування препаратом Алокін-альфа. Дослідження на тлі лікування рівня головного цитокіну, який виробляється NK-клітинами після активації, – IФН-γ та його вірогідне підвищення в 1,56 разу (56,7 %), показало, що Алокін-альфа підвищує здатність до продукування IФН-γ, відновлює активність імунної відповіді. Використання Алокіна-альфа в терапії пацієнтів з увеїтами вірусної етіології значно скоротило термін лікування – в 2 рази. Частота рецидивів скоротилася в 3 рази. Скоротився термін лікування та зникнення ознак запалення, гострота зору підвищилася в 2 рази.Висновки. Отримані дані свідчать про роль інтерферонів α і γ у розвитку і перебігу увеїта вірусної етіології та можуть братися до уваги при визначенні характеру перебігу та ефективності лікування.
Databáze: OpenAIRE