FINANCIAL MEDIATION — NECESSITY AND PECULIARITIES OF REGULATORY IMPLEMENTATION

Autor: V. V. Sergienko, N. N. Sylenko
Rok vydání: 2021
Předmět:
Administrative law
Professional responsibility
347.965.42
Alternative dispute resolution
Court costs
Political science
Mediation
медиатор
медиация
финансовая медиация
правовое регулирование медиатора
ответственность медиатора
институт медиации и посредничества
мировое соглашение
Sanctions
mediator
mediation
financial mediation
legal regulation of the mediator
mediator responsibility
institute of mediation and mediation
amicable settlement
Neutrality
Legal practice
медіатор
медіація
фінансова медіація
правове регулювання медіатора
відповідальність медіатора
інститут медіації та посередництва
мирова угода
Law and economics
Zdroj: Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики; Том 4, № 31 (2019); 402-409
Financial and credit activity: problems of theory and practice; Том 4, № 31 (2019); 402-409
Финансово-кредитная деятельность: проблемы теории и практики; Том 4, № 31 (2019); 402-409
ISSN: 2310-8770
2306-4994
DOI: 10.18371/fcaptp.v4i31.190961
Popis: The article analyzes the conceptual approaches to the formation of a legal position when applying the mediation process as a procedure for alternative dispute resolution according to the draft Law of Ukraine «On Mediation». Unfortunately, the problem of providing alternative means of non-judicial protection of the parties in resolving a dispute between the parties in the field of civil, labor, family or administrative law at the legislative level has not been resolved, which adversely affects the judicial practice.It emphasizes the importance of introducing in Ukraine the institute of alternative ways of resolving disputes by applying the mediation procedure in solving the problem of realization of the right of each person. This will help to improve citizens’ access to justice and reduce the burden on the courts, thereby reducing the timeframe for cases and the percentage of appeals, reducing court costs, improving the quality of court decisions and reaching reconciliation between the parties. In this connection, the purpose of the article is to develop proposals for amending the draft law on mediation, in particular, the need to stipulate the responsibility of the parties to the dispute at the legislative level, as well as to specify in more detail the circumstances that prevent the mediator’s neutrality and the consequences of non-compliance with the mediator. bans on mediation of disputes in which he has a personal interest. To date, the law does not reflect any sanctions that may be applied to a mediator for failing to fulfill his or her obligations in relation to the mediation process.That is why one of the main purposes of this article is to attract the attention of scientists to the need to create a universally recognized conceptual apparatus of professional responsibility, including the conceptual apparatus of professional responsibility of mediators, since its absence adversely affects legal practice. The presence of a harmonious system of professional responsibility of the mediator can act as a powerful impetus for the provision of quality mediation services, and then one of the important factors for the development of the mediation institute. At the same time, it is seen that in the course of further development of mediation in Ukraine and the growth of the number of mediators, this issue will be relevant and require further scientific study and legislative regulation.
Проаналiзовано концептуальнi підходи до формування правової позиції під час застосування процесу медіації як процедури альтернативного врегулювання спору згідно з проєктом закону України про медіацію. На жаль, проблеми забезпечення альтернативних способів несудового захисту сторін під час урегулювання спору між сторонами в галузі цивільного, трудового, сімейного чи адміністративного права на законодавчому рівні не було вирішено, що негативно впливає на судову практику.Наголошується на важливості впровадження в Україні інституту альтернативних способів урегулювання спорів шляхом застосування процедури медіації в розв’язанні проблеми реалізації права кожної особи. Адже це сприятиме поліпшенню доступу громадян до правосуддя та скороченню навантаження на суди, у зв’язку з чим допоможе скоротити строки розгляду справ i відсоток оскаржуваних рішень, зменшити судові витрати, поліпшити якість судових рішень та досягнути примирення між сторонами.У зв’язку з цим метою статті є розроблення пропозицій щодо внесення змін до законопроєкту про медіацію, зокрема, наголошується на необхідності передбачити на законодавчому рівні відповідальність сторін спору, а також детальніше окреслити перелік обставин, які унеможливлюють нейтральність медіатора, та наслідків недотримання медіатором заборони щодо участі у медіації спорів, у яких він має особистий інтерес. На нинішній день у законі не відображені санкції, які можуть застосовуватися до медіатора за невиконання ним його обов’язків щодо процесу медіації.Саме тому одним з основних призначень нашого дослідження є привернення уваги вчених до необхідності формування загальновизнаного понятійного апарату професійної відповідальності, у тому числі і понятійного апарату професійної відповідальності медіаторів, оскільки його відсутність негативно впливає на юридичний практику. Наявність гармонійної системи професійної відповідальності медіатора може виступати потужним стимулом надання якісних послуг з медіації, а потім і одним з вагомих факторів розвитку інституту медіації. При цьому вбачається, що в ході подальшого розвитку медіації в Україні та зростанні кількості медіаторів це питання матиме актуальний характер і вимагає свого подальшого наукового вивчення та законодавчого врегулювання.
Проводится анализ концептуальных подходов к формированию правовой позиции при применении процесса медиации как процедуры альтернативного разрешения спора согласно проекту закона Украины о медиации. К сожалению, проблемы обеспечения альтернативных способов несудебного защиты сторон при разрешении спора между сторонами в области гражданского, трудового, семейного или административного права на законодательном уровне не было решено, что негативно влияет на судебную практику.Отмечается важность внедрения в Украине института альтернативных способов разрешения споров путем применения процедуры медиации в решении проблемы реализации права каждого человека. Это будет способствовать улучшению доступа граждан к правосудию и сокращению нагрузки на суды, в связи с чем поможет сократить сроки рассмотрения дел и процент обжалуемых решений, уменьшить судебные издержки, улучшить качество судебных решений и достичь примирения между сторонами.В связи с этим целью статьи является разработка предложений по внесению изменений в законопроект о медиации, в частности подчеркивается необходимость предусмотреть на законодательном уровне ответственность сторон спора, а также подробнее описать перечень обстоятельств, которые делают невозможным нейтральность медиатора, и последствий несоблюдения медиатором запрета на участие в медиации споров, в которых он имеет личный интерес. На сегодняшний день в законе не отражены санкции, которые могут применяться к медиатору за невыполнение им своих обязанностей относительно процесса медиации.Именно поэтому одной из основных задач нашего исследования является привлечение внимания ученых к необходимости формирования общепризнанного понятийного аппарата профессиональной ответственности, в том числе и понятийного аппарата профессиональной ответственности медиаторов, поскольку его отсутствие негативно влияет на юридическую практику. Наличие гармоничной системы профессиональной ответственности медиатора может выступать в качестве мощного стимула предоставления качественных услуг по медиации, а впоследствии и одним из весомых факторов развития института медиации.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: