Treatment and rehabilitation optimization of patients with COVID-19
Autor: | Shekera, O.G., Duda, A.K., Vega, A.R., Manzheleeva, I.V., Mastepan, T.V., Boyko, V.A., Kotsyubailo, L.P., Pechenka, A.M. |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Health of Society; Vol. 9 No. 6 (2020); 230-235 Здоровье общества-Zdorov'a suspil'stva; Том 9 № 6 (2020); 230-235 Здоров'я суспільства-Zdorov'a suspil'stva; Том 9 № 6 (2020); 230-235 |
ISSN: | 2617-2593 2306-2436 |
DOI: | 10.22141/2306-2436.9.6.2020.226953 |
Popis: | Background. During the COVID-19 pandemic, more and more patients need rehabilitation. The purpose of the study is to determine the basic principles of patient rehabilitation at different periods of COVID-19. Materials and methods. The research materials were international literary sources (15 items), international normative documents (3 items). The bibliosemantic method of research, methods of systems approach and content analysis were used. Results. Today, countries around the world are in various stages of a pandemic, and many countries are entering a post-COVID-19 phase. People who suffer from the effects of this disease may face long-term disability and disability. The extent and duration of possible functional impairment and disability are still unknown, but it is clear that these patients will need rehabilitation during all periods of the disease. Persistent symptoms are common with COVID-19, including shortness of breath, chest pain and cough. Physical, psychological (eg, anxiety, depression, post-traumatic stress disorder) and cognitive (eg, memory and concentration impairment) symptoms may occur in some cases. Surveillance focuses on identifying and treating acute complications in the early period of COVID-19, while follow-up focuses on evaluating and treating persistent symptoms. Conclusions. The significant duration of the COVID-19 pandemic has led to an increase in the number of people requiring rehabilitation. Some aspects of convalescence may be unique to COVID-19, but are in many ways similar to those found in other infectious and non-infectious diseases. Актуальность. В разгар пандемии COVID-19 все больше пациентов нуждаются в реабилитации, подходы к которой различаются в зависимости от периода заболевания. Цель исследования – определить основные принципы реабилитации пациентов в различные периоды течения COVID-19. Материлы и методы. Материалами исследования послужили международные литературные источники (15 ед.), международные нормативные документы (3 ед.). В работе были использованы библиосемантический метод исследования, методы системного подхода и контент-анализа. Результаты. Сегодня страны всего мира находятся на разных стадиях пандемии, и многие страны переходят в фазу «post-COVID-19». Люди, которые пострадали от последствий этой болезни, могут столкнуться с проблемой долгосрочных нарушений и потери трудоспособности. Степень и продолжительность возможной функциональной недостаточности и инвалидности пока неизвестны, но очевидно, что эти пациенты будут нуждаться в реабилитации в течение всех периодов заболевания. При COVID-19 часто встречаются персистирующие симптомы, включающие одышку, боль в груди и кашель. У некоторых пациентов, могут возникать дополнительные физические, психологические (например, тревога, депрессия, посттравматическое стрессовое расстройство) и когнитивные (например, ухудшение памяти и концентрации внимания) симптомы. Наблюдение в начале острого периода COVID-19 сосредоточено на выявлении и лечении острых осложнений, связанных с COVID-19, тогда как дальнейшее наблюдение сосредоточено на оценке и лечении устойчивых симптомов. Выводы. Значительные продолжительность и размах пандемии COVID-19 привели к росту числа людей требующих реабилитации. Некоторые аспекты реконвалесценции могут быть уникальными для COVID-19, но во многом похожи на те, которые характерны для других инфекционных и неифекцийних заболеваний. Актуальність. У розпал пандемії COVID-19 усе більше пацієнтів потребують реабілітації. Підходи до неї різняться в залежності від періоду захворювання. Мета дослідження – визначити основні принципи реабілітації пацієнтів в різні періоди перебігу COVID-19. Матеріли та методи. Матеріалами дослідження слугували міжнародні літературні джерела (15 од.), міжнародні документи (3 од.). У роботі були використані бібліосемантичний метод дослідження, методи системного підходу і контент-аналізу. Результати. Сьогодні країни всього світу перебувають на різних стадіях пандемії, і багато країн переходять у фазу «post-COVID-19». Люди, які постраждали від наслідків цієї хвороби, можуть зіткнутися з проблемою довгострокових порушень та втрати працездатності. Ступінь та тривалість можливої функціональної недостатності та інвалідності поки невідомі, але очевидно, що ці пацієнти потребуватимуть реабілітації протягом усіх періодів захворювання. При COVID-19 часто зустрічаються, так звані, персистуючі симптоми, зокрема: втома, задишка, біль у грудях та кашель. У пацієнтів, які одужують від COVID-19, особливо у тих, хто має важкі супутні захворювання, можуть також виникати додаткові фізичні, психологічні (наприклад, тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад) та когнітивні (наприклад, погіршення пам'яті та концентрації уваги) симптоми. Спостереження на початку гострого періоду COVID-19 зосереджено на виявленні та лікуванні гострих ускладнень, пов’язаних з COVID-19, тоді як подальший нагляд – на оцінці та лікуванні стійких симптомів після одужання. Висновки. Значні тривалість та розмах пандемії COVID-19 призвели до зростання кількості людей, які перехворіли, а, отже, й таких, що потребують реабілітації. Деякі аспекти реконвалесценції можуть бути унікальними для COVID-19, але багато в чому схожі на такі, які характерні для інших інфекційних та неіфекційних захворювань. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |