Особливості морфогенезу та становлення під’язикової кістки людини

Autor: A. A. Khodorovska, I. S. Popova, O. V. Tsyhykalo
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Морфологія, Vol 14, Iss 3, Pp 154-157 (2020)
Morphologia; Том 14, № 3 (2020); 154-157
ISSN: 1997-9665
DOI: 10.26641/1997-9665.2020.3.154-157
Popis: Актуальність. Одним із актуальних напрямів морфологічного дослідження є вивчення особливостей морфогенезу під’язикової кістки у пренатальному періоді онтогенезу людини, так як дані щодо її становлення удосконалять методи оперативних втручань в шийній ділянці та доповнять дані для судово-медичної практики. Мета. З’ясувати особливості розвитку та морфологічних перетворень під’язикової кістки в ранньому періоді онтогенезу людини. Методи. Досліджено 15 препаратів зародків та передплодів людини 12,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження. Результати. У зародків людини 12,0-13,5 мм ТКД зачаток під’язикової кістки візуалізується у вигляді мезенхімальної конденсації в ділянці ІІ глоткової дуги вище рівня шийного синусу. У зародків людини 13,0-13,5 мм ТКД зачаток під’язикової кістки знаходиться на стадії прехондрифікації: каудальний сегмент хряща Рейхарта формує малі роги (похідне ІІ глоткової дуги), а мезодермальна конденсація ІІІ глоткової дуги формує великі роги та тіло. У передплодів 50,0-80,0 мм ТКД під’язикова частина хряща Рейхарта, яка формує малі роги, знаходиться на стадії хондрифікації. Тіло та великі роги під’язикової кістки з’єднані із малими рогами, опускаються нижче рівня зачатка язика та є місцем прикріплення для підпід’язикової групи м’язів шиї. Висновки. 1. Зачаток під’язикової кістки візуалізується наприкінці зародкового періоду розвитку у вигляді мезенхімальної конденсації ІІ та ІІІ глоткових дуг на стадії прехондрифікації. 2. Малі роги під’язикової кістки в передподовому періоді втрачають зв’язок із краніальною частиною хряща Рейхарта. 3. Протягом передплодового періоду розвитку під’язикова кістка знаходиться на стадії хондрифікації та є місцем прикріплення над- та під’язикових м’язів передньої шийної ділянки.
Background. Morphogenesis of hyoid bone in early intrauterine development of human is a topical question of anatomical research that is aimed to improve methods of surgical interventions in neck and mandible regions and to supplement data in forensic practice. Objective. To investigate peculiarities of development and morphological transformations of hyoid bone in the early period of human ontogenesis. Methods. 15 specimens of human embryos and prefetuses of 12,0-80,0 mm parietal-coccygeal length (PCL) were investigated by using a set of morphological methods. Results. In human embryos 12,0-13,5 mm PCL, rudiment of hyoid bone is seen as s mesenchymal condensation in second pharyngeal arch area above the level of cervical sinus. In 13,0-13,5 mm PCL embryos, hyoid bone anlage is on prechondrification stage: caudal segment of Reichert’s cartilage forms small horns and mesodermal condensation of III pharyngeal arch forms large horns and body of hyoid. In 50,0-80,0 mm PCL human prefetuses, hyoid part of Reichert’s cartilage, which forms small horns, reaches chondrification stage. The body and large horns of hyoid are connected to small horns, and are found lower the level of tongue anlage. At this stage hyoid bone is an attachment site for the hyoid neck muscles. Conclusions. 1. Rudiment of the hyoid bone is found at the end of embryonic period as a prechondrificational mesenchymal condensation of II and III pharyngeal arches 2. During prefetal period, small horns loose contact with the cranial part of Reichert’s cartilage. 3. Anlage of the hyoid bone during prefetal period is on chondrification stage and is a site of attachment for supra- and infrahyoid muscles.
Актуальность. Одним из актуальных направлений морфологического исследования является изучение особенностей закладки и морфогенеза подъязычной кости в пренатальном периоде онтогенеза человека, так как данные о ее становлении усовершенствуют хирургические и дополнят данные для судебно-медицинской практики. Цель. Изучить особенности развития и морфологических изминений подъязычной кости в раннем периоде онтогенеза человека. Методы. Исследовано 15 препаратов зародышей и передплодов человека 12,0-80,0 мм теменно-копчиковой длинны (ТКД) с использование комплекса методов морфологического исследования. Результаты. У зародышей человека 12,0-13,5 мм ТКД закладка подъязычной кости визуализируется в виде мезенхимальной конденсации в области ІІ глоточной дуги выше уровня шейного синуса. У зародышей человека 13,0-13,5 мм ТКД подъязычная кость находится на стадии прехондрификации: каудальный сегмент хряща Рейхарта формирует малые рога (производное ІІ глоточной дуги), а мезодермальная конденсация ІІІ глоточной дуги формирует большие рога и тело. В передплодов 50,0-80,0 мм ТКД подъязычная часть хряща Рейхарта, которая формирует малые рога, находится на стадии хондрификации. Выводы. 1. Зачаток подъязычной кости визуализируется в конце эмбрионального периода развития в виде мезенхимальной конденсации, исходящей из II и III глоточных дуг и находиться на стадии прехондрификации. 2. Малые рога подъязычной кости в передподовом периоде теряют связь с краниальной частью хряща Рейхарта. 3. На передплодовом периоде развития, подъязычная кость находится на стадии хондрификации и является местом прикрепления для над- и подподъязычных мышц шеи.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: