МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТРАВМОВАНОЇ ПЕРЕДНЬОЇ ХРЕСТОПОДІБНОЇ ЗВ’ЯЗКИ У СПОРТСМЕНІВ

Rok vydání: 2019
Předmět:
Professional sport
medicine.medical_specialty
autograft
Anterior cruciate ligament
medicine.medical_treatment
травма передньої хрестоподібної зв’язки
травми колінного суглобу
Knee Joint
Return to work
политетрафторэтилен
синтетичний імплант
аутотрансплантат
medicine
polytetrafluoroethylene
Rehabilitation
616.728.3 [620.17]
medicine.diagnostic_test
business.industry
Arthroscopy
knee joint injury
травма передней крестообразной связки
ауто трансплантат
Surgery
anterior cruciate ligament injury
medicine.anatomical_structure
synthetic implant
травмы коленного сустава
Implant
політетрафторетилен
business
синтетический имплантат
Zdroj: Біомедична інженерія і технологія, 2019, №2
ISSN: 2617-8974
DOI: 10.20535/2617-8974.2019.2.185445
Popis: У силу різних причин та особливостей в сучасному професійному спорті невпинно збільшуються кількість та важкість травм. Особливо важливими та небезпечними є пошкодження нижньої кінцівки, серед яких не останнє місце займають розриви передньої хрестоподібної зв’язки, однієї з найбільш травмованих зв’язок колінного суглобу. Особливість травм ПХЗ у спортсменів полягає в тому, що вони після операцій повинні в максимально короткий термін повернутися до попередніх тренувань і витримувати систематичні навантаження. Класична реконструкція передньої хрестоподібної зв'язки з використанням власних тканин пацієнта та оперативним лікуванням супутніх ушкоджень не дає можливості швидко повернутися в професійний спорт, оскільки вимагає тривалої релаксації та спокою до моменту повного загоєння рани. Завдяки розвитку біомедичних технологій, одним з методів лікування розриву ПХЗ стала мало інвазивна артроскопічна техніка, яка забезпечує нижчу травматичність втручання та пришвидшує процес реабілітації в такий спосіб. Але попри безліч сучасних матеріалів і типів протезів для ПХЗ, має місце високий відсоток незадовільних функціональних результатів, ранніх та віддалених післяопераційних ускладнень, пов’язаних з імплантацією в суглоб синтетичних тканин. У роботі було проведено порівняльний аналіз методик реконструкції травмованої передньої хрестоподібної зв’язки, визначення недоліків в техніках та імплантатах, які застосовуються наразі, формування основних вимог для їх вдосконалення та розробка пропозицій особливих вимог для лікування спортсменів з травмами ПХЗ. У середовищі «SolidWorks» були умовно змодельовані 2 зразки імплантатів зв’язки, математичний аналіз та порівняння синтетичного імплантата та ауто трансплантата демонструє, що синтетична ПХЗ витримує навантаження до 387 Н, в той час як зв’язка з тканин людини – лише 203 Н. З огляду на всі вище вказані дані, на даному етапі розвитку медичних технологій сучасним лікарям-травматологам варто більш часто розглядати реконструкцію ПХЗ методом мало інвазивної артроскопії з використанням синтетичних імплантатів. Тому що відповідно до отриманих результатів саме такий підхід до лікування може сприяти скороченню часу реабілітації у спортсменів та допоможе їм в мінімальні терміни повернутись до занять. Due to various reasons and peculiarities in modern professional sport, the number and severity of injuries are constantly increasing s. Especially important and dangerous are the injuries of the lower extremity, among which not the last place is occupied by the ruptures of the anterior cruciate ligament, one of the most injured ligaments of the knee joint. The peculiarity of injuries of anterior cruciate ligament in athletes is that they, after operations, should return to previous workouts as soon as possible and withstand systematic loads. Classical reconstruction of the anterior cruciate ligament using the patient’s own tissues and the operative treatment of concomitant injuries does not allow for a quick return to professional sports, since it requires prolonged relaxation and rest until the wound is completely healed. Due to the development of biomedical technologies, one of the methods for treating rupture of anterior cruciate ligament was the minimally invasive arthroscopic technique, which provides a lower invasiveness of the intervention and thus accelerates the rehabilitation process. But despite the many modern materials and types of prostheses for creating artificial anterior cruciate ligament, there is a high percentage of unsatisfactory functional results, early and late postoperative complications associated with the implantation of synthetic tissues into the joint. During this research were carried out a comparative analysis of the techniques of reconstruction of the injured anterior cruciate ligament, identification of deficiencies in the techniques and implants that are used now, the formation of basic requirements for their improvement and the development of proposals for special requirements for the treatment of athletes with anterior cruciate ligament. In the “SolidWorks” environment, 2 samples of communication implants were simulated conditionally. Mathematical analysis and comparison of a synthetic implant and an autograft shows that a synthetic anterior cruciate ligament can withstand a load of up to 387 N, while a bundle of human tissues is only 203 N. Considering all the above data, at this stage of development of medical technologies, modern traumatologists should more often consider anterior cruciate ligament reconstructions using minimally invasive arthroscopy and synthetic implants. Since, in accordance with the results, such an approach to treatment can reduce the time of rehabilitation for athletes and help them return to work in the shortest time possible. В силу различных причин и особенностей в современном профессиональном спорте постоянно увеличиваются количество и тяжесть травм. Особенно важными и опасными являются повреждения нижней конечности, среди которых не последнее место занимают разрывы передней крестообразной связки, одной из самих травмированных связок коленного сустава. Особенность травм ПХЗ у спортсменов заключается в том, что они после операций должны в максимально короткий срок вернуться к предыдущим тренировкам и выдерживать систематические нагрузки. Классическая реконструкция передней крестообразной связки с использованием собственных тканей пациента и оперативным лечением сопутствующих повреждений не дает возможности быстро вернуться в профессиональный спорт, поскольку требует длительной релаксации и покоя до момента полного заживления раны. Благодаря развитию биомедицинских технологий, одним из методов лечения разрыва ПХЗ стала малоинвазивная артроскопическая техника, которая обеспечивает более низкую травматичность вмешательства и ускоряет таким образом процесс реабилитации. Но несмотря на множество современных материалов и типов протезов для ПХЗ, имеет место высокий процент неудовлетворительных функциональных результатов, ранних и отдаленных послеоперационных осложнений, связанных с имплантацией в сустав синтетических тканей. В работе был проведен сравнительный анализ методик реконструкции травмирования передней крестообразной связки, определение недостатков в техниках и имплантатах, которые применяются сейчас, формирование основных требований для их совершенствования и разработка предложений особых требований для лечения спортсменов с травмами ПХЗ. В среде «SolidWorks» было условно смоделировано 2 образца имплантатов связки, проведен математический анализ и сравнение синтетического имплантата и аутотрансплантата показывает, что синтетическая ПХЗ выдерживает нагрузку до 387 Н, в то время как связка из тканей человека - лишь 203 Н. Учитывая все вышеуказанные данные, на данном этапе развития медицинских технологий, современным врачамтравматологам стоит более часто рассматривать реконструкцию ПХЗ методом малоинвазивной артроскопии с использованием синтетических имплантатов. Так как в соответствии с полученными результатами именно такой подход к лечению может способствовать сокращению времени реабилитации у спортсменов и поможет им в минимальные сроки вернуться к занятиям.
Databáze: OpenAIRE