Non-alcoholic fatty liver diseasse and intestinal microbiota: mutual influences and interconnection

Autor: V. M. Chernova
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Modern Gastroenterology; № 3 (2020); 73—81
Современная гастроэнтерология; № 3 (2020); 73—81
Сучасна гастроентерологія; № 3 (2020); 73—81
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: The article highlights the pathogenetic mechanisms of the development of non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD). The relationship has been defined between the liver and intestines, which is affected by the peculiarities of the blood supply to the liver. The liver and intestines are important organs that perform protective functions in the body, the liver is involved in detoxification due to oxidative processes, the intestine is involved in the active functioning of the microbiota and the excretion of metabolic products. Violation of the synchronous functioning of these organs leads to alterations in both and in the body as a whole. The excessive proliferation of bacteria in the intestine plays a particular role in the development of liver steatosis. It is known that the excessive bacterial growth syndrome is more common among patients with NAFLD, which is possibly due to an increased level of tumor necrosis factor, endotoxemia, an increase in the production of endogenous alcohol and an increase in intestinal permeability with a rupture of tight intercellular contacts. The authors present data on the microorganisms’ content in the gastrointestinal tract, and four dominant taxonomic microbiota types have been described. The article provides a list of the functions, performed by intestinal microbiota in a human body; in parallel, the authors examined mechanisms of the microbiota effects on NAFLD development, including its participation in the cholesterol metabolism and enhancing of monosaccharides’ absorption. The modern of so‑called «intestinal‑hepatic axis» has been outlined, with is characterized by the increased inflammation in the liver tissue, development of steatosis and fibrosis in the liver due to imbalance in the microbiota in the intestine. The results of numerous multicenter studies on the evidence of the mutual influence and relationship between intestinal microflora and NAFLD, the positive effect of the use of probiotics in the treatment of NAFLD are presented.
Освещены патогенетические механизмы развития неалкогольной жировой болезни печени. Определена взаимосвязь между печенью и кишечником, на которую влияют особенности кровоснабжения печени. Печень и кишечник являются важными органами, выполняющими защитные функции в организме. Так, печень участвует в детоксикации за счет окислительных процессов, кишечник — за счет активного функционирования микробиоты и экскреции продуктов метаболизма. Нарушение синхронной работы этих органов приводит к изменениям как в них, так и в организме в целом. Особую роль в развитии стеа­тоза в печеночной ткани играет синдром избыточной пролиферации бактерий в кишечнике. Синдром избыточного бактериального роста более распространен среди пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени, что, возможно, обусловлено повышенным уровнем фактора некроза опухоли, эндотоксемии, увеличением продукции эндогенного алкоголя и повышением кишечной проницаемости с разрывом плотных межклеточных контактов. Освещены данные о содержании микроорганизмов в желудочно‑кишечном тракте. Представлены четыре доминирующие таксономические типа микробиоты. Приведен перечень функций, которые микробиота кишечника выполняет в организме человека. Рассмотрены механизмы влияния микробиоты на развитие неалкогольной жировой болезни печени путем ее участия в обмене холестерина, усилении абсорбции моносахаридов. Представлена современная концепция «кишечно‑печеночной оси», согласно которой вследствие нарушения баланса микробиоты в кишечнике происходит усиление воспаления, развитие стеатоза и фиброза в печеночной ткани. Приведены результаты большого количества многоцентровых исследований, доказывающих наличие взаимосвязи между кишечной микробиотой и неалкогольной жировой болезнью печени, а также положительное влияние применения пробиотиков при лечении неалкогольной жировой болезни печени.
Висвітлено патогенетичні механізми розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки. Визначено взаємозв’язок між печінкою і кишечником, на який впливають особливості кровопостачання печінки. Печінка та кишечник є важливими органами, які виконують захисні функції в організмі. Так, печінка бере участь у детоксикації за рахунок окисних процесів, кишечник — за рахунок активного функціонування мікробіоти та екскреції продуктів метаболізму. Порушення синхронної роботи цих органів призводить до змін як у них, так і в організмі в цілому. Особливу роль у розвитку стеатозу в печінковій тканині відіграє синдром надмірної проліферації бактерій у кишечнику. Синдром надлишкового бактеріального росту більш поширений серед пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки, що, можливо, зумовлено підвищеним рівнем фактора некрозу пухлини, ендотоксемії, збільшенням продукції ендогенного алкоголю і підвищенням кишкової проникності з розривом щільних міжклітинних контактів. Висвітлено дані щодо вмісту мікроорганізмів у шлунково‑кишковому тракті. Представлено чотири домінуючі таксономічні типи мікробіоти. Наведено перелік функцій, які мікробіота кишечника виконує в організмі людини. Розглянуто механізми впливу мікробіоти на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки шляхом її участі в обміні холестерину, посиленні абсорбції моносахаридів. Представлено сучасну концепцію «кишково‑печінкової осі», згідно з якою внаслідок порушення балансу мікробіоти в кишечнику відбувається посилення запалення, розвиток стеатозу і фіброзу в печінковій тканині. Наведено результати великої кількості багатоцентрових досліджень, які доводять наявність взаємозв’язку між кишковою мікробіотою та неалкогольною жировою хворобою печінки, а також позитивний вплив застосування пробіотиків при лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: