«Harakiri» and «Radames» by Peter Eötvös: European reading of Japanese traditions in the operatic drama of the XX century
| Autor: | R. Sokachyk |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2017 |
| Předmět: |
Literature
Absurdism business.industry chamber opera theater «noh» kabuki shakuhachi harakiri bunraku media_common.quotation_subject Opera Kabuki Art камерная опера театр «но» кабуки сакухачи харакири бунраку Creativity камерна опера кабукі сакухачі харакірі опери Петера Етвеша 78.071.1(439):782(520) «19» Reading (process) business Period (music) Drama media_common |
| Zdroj: | Українське музикознавство; Том 43 (2017); 166-176 2520–2510 |
| ISSN: | 0130-5298 |
| Popis: | Розглянуто дві камерні опери угорського композитора Петера Етвеша, «Харакірі» та «Радамес», які представляють ранню оперну творчість автора. Здійснено інтонаційно-драматургічний аналіз обох театральних творів та проаналізовано умови та історію їх створення. З’ясовано вплив різновидів японського традиційного театру, з якими угорський композитор ознайомився під час поїздки в Японію: но, бунраку, кабукі. Досліджено особливості використання японських традицій на різних рівнях в обох творах. У камерній опері «Харакірі» виявлено не лише японську традиційну ритуальну тематику, а й застосування характерного японського вокалу та використання традиційного духового інструменту – сакухачі. Натомість, у камерній опері «Радамес» відзначено елементи японського лялькового театру бунраку та його застосування не на тематичному, а на технічному рівні, згідно з яким одним актором керують троє режисерів. Крім японських традицій, виявлено також вплив театру абсурду. У результаті аналізу музики, розгляду умов створення, ознайомлення з літературними першоджерелами та композиційними методами створення даних камерних опер з’ясовано їх вагомий вплив на створення подальших, вже повномасштабних театральних композицій Петера Етвеша. У статті також розглянуто варіанти сучасних інтерпретацій проаналізованих композицій. In the article two chamber operas of the Hungarian composer, Peter Eötvös, «Harakiri» and «Radames» are considered. They represent the early period of the operatic creativity of the author. The conditions and the history of creation the operas, as well as the intonational-dramaturgic analysis of the theatrical words were made. The influence of varieties of the Japanese traditional theater, with which the composer was familiarized during his trip to Japan, was clarified: noh, bunraku, kabuki. The use of Japanese traditions at different levels was revealed in both cases. The chamber opera "Harakiri" revealed not only Japanese traditional ritual themes, but also the use of characteristic Japanese vocals and traditional wind instruments - shakuhachi. In the case of the chamber opera «Radames», the use of the Japanese puppet theater, the bunraku, was revealed, not at the thematic, but at the technical level, which is primarily manifested in the reception of the management of one actor by three directors at once. Thus, the influence of the theater of the absurd on the given theatrical work of the Hungarian composer was also revealed. As a result of the analysis of music, writing process conditions, literary sources, as well as compositional methods concerning these two chamber operas, their significance in creating the following already full-scale theatrical compositions by the Hungarian composer, Peter Eötvös, was clarified. The article also considers variants of modern interpretations of the analyzed compositions. Рассмотрены две камерные оперы венгерского композитора Петера Этвеша – «Харакири» и «Радамес», которые представляют ранний период оперного творчества автора. Осуществлен интонационно-драматургический анализ данных театральных произведений, а также проанализированы условия и история их написания. Выяснено влияние разновидностей японского традиционного театра, с которым композитор ознакомился во время поездки в Японию: но, бунраку, кабуки. Выявлено использование японских традиций на разных уровнях в обеих случаях. В камерной опере «Харакири» выявлено не только японскую традиционную ритуальную тематику, но также использование характерного японского вокала и традиционного духового инструмента – сакухачи. В случае камерной оперы «Радамес» отмечено использование японского кукольного театра, бунраку, не на тематическом, а на техническом уровне, что прежде всего проявляется в приеме управления одним актером сразу тремя режиссерами. Таким образом, выявлено также влияние театра абсурда на данное театральное произведение венгерского композитора. В результате анализа музыки, условий написания, литературных первоисточников, а также композиционных методов относительно данных двух камерных опер выяснено их значение в создании следующих, уже полномасштабных театральных композиций Петера Этвеша. В статье также рассмотрены варианты современных интерпретаций проанализированных композиций. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|