Мовчання як екстралінгвальний копонент у драматичному тексті буковинських письменників

Autor: Ivanna Struk
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; № 1 (2020): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; 32-35
Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; № 1 (2020): Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; 32-35
Current issues of social sciences and history of medicine; № 1 (2020): Сurrent issues of social studies and histori of medicine; 32-35
Enjeux actuels des sciences sociales et de l'histoire de la médecine; № 1 (2020): Enjeux actuels des sciences sociales et de l'historie de la medecine; 32-35
ISSN: 2311-9896
2411-6181
Popis: The article analyzes extralinguistic implications based on speech remarks to indicate silence and the means of their linguization in dramatic texts by Bukovinian writers (Yu. Fedkovich, S. Vorobkevich, S. Yarichevsky, I. Sinyuk). The relevance of the study is due to the need to comprehend the linguistic, communicative, cultural, cognitive, psycholinguistic, anthropocentric aspects of the dramatic text, a holistic study of the dramatic text as a unity of verbal and non-verbal components of communication. The novelty of scientific research is that for the first time in Ukrainian linguistics, implicatures are considered as the interaction of verbal and non-verbal components in a dramatic text. The following methods and techniques of linguistic analysis are used in the article: system-functional analysis, discursive analysis method, contextual-interpretation method, stylistic analysis method. Findings. Silence is a complete extralinguistic component of implicativity in a dramatic text. Like other non-verbal means, silence interacts with means of verbal communication, sometimes duplicates verbal messages, but often reinforces, or even denies them
L'article analyse les implications extralinguistiques sur la base des remarques du discours pour indiquer le silence et les moyens de leur linguistique dans les textes dramatiques des écrivains bukovins (Yu. Fedkovich, S. Vorobkevich, S. Yarichevsky, I. Sinyuk). La pertinence de l'étude est due à la nécessité de comprendre les aspects linguistiques, communicatifs, culturels, cognitifs, psycholinguistiques, anthropocentriques du texte dramatique, une étude holistique du texte dramatique en tant qu'unité de composantes verbales et non verbales de la communication. La nouveauté de la recherche scientifique est que, pour la première fois en linguistique ukrainienne, les implicatures sont considérées comme l'interaction de composants verbaux et non verbaux dans un texte dramatique. Les méthodes et techniques d'analyse linguistique suivantes sont utilisées dans l'article: analyse fonctionnelle du système, méthode d'analyse discursive, méthode d'interprétation contextuelle, méthode d'analyse stylistique. Conclusions Le silence est une composante extralinguistique complète de l'implicativité dans un texte dramatique. Comme d'autres moyens non verbaux, le silence interagit avec les moyens de communication verbale, duplique parfois des messages verbaux, mais les renforce souvent, voire les nie
В статье проанализированы экстралингвальные импликатуры, основанные на речевых ремарках, для обозначения молчания и средства их лингвализации в драматических текстах буковинских писателей (Ю. Федьковича, С. Воробкевича, С. Яричевского, И. Синюка). Актуальность исследования обусловлена необходимостью осмысления лингвистического, коммуникативного, культурологического, когнитивного, психолингвистического, антропоцентрического аспектов драматического текста, целостного исследования драматического текста как единства вербальных и невербальных компонентов общения. Новизна научного исследования состоит в том, что впервые в украинском языкознании рассматриваются импликатуры как взаимодействие вербального и невербального компонентов в драматическом тексте. В статье использованы такие методы и приемы лингвистического анализа: системно-функциональный анализ, метод дискурсивного анализа, контекстуально-интерпретационный метод, метод стилистического анализа. Выводы. Молчание является полноценным экстралингвистическим компонентом импликатуры в драматическом тексте. Как и другие невербальные средства, молчание взаимодействует со средствами вербальной коммуникации, иногда дублирует вербальные сообщения, однако часто усиливает, а то и отрицает их
Мовчання як екстралінгвальний компонент в драматичному тексті буковинських письменників. У статті проаналізовано екстралінгвальні імплікатури, засновані на мовних ремарках, для позначення мовчання і засоби їх лінгвалізація в драматичних текстах буковинських письменників (Ю. Федьковича, С. Воробкевича, С. Яричевського, І. Синюка). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю осмислення лінгвістичного, комунікативного, культурологічного, когнітивного, психолінгвістичного, антропоцентрического аспектів драматичного тексту, цілісного дослідження драматичного тексту як єдності вербальних і невербальних компонентів спілкування. Новизна наукового дослідження полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві розглядаються імплікатури як взаємодія вербального і невербального компонентів в драматичному тексті. У статті використані такі методи і прийоми лінгвістичного аналізу: системно-функціональний аналіз, метод дискурсивного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний метод, метод стилістичного аналізу. Висновки. Мовчання є повноцінним екстралінгвістичним компонентом імплікатури в драматичному тексті. Як і інші невербальні засоби, мовчання взаємодіє із засобами вербальної комунікації, іноді дублює вербальні повідомлення, проте часто посилює, а то і заперечує їх
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: