Ехокардіографічна оцінка додаткових аномалій лівого атріовентрикулярного клапана у пацієнтів з повною атріовентрикулярною комунікацією

Autor: L.A. Shapoval
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія. Україна; № 6(102) (2019): Сучасна педіатрія. Україна; 41-48
Modern Pediatrics. Ukraine; No. 6(102) (2019): Modern pediatrics. Ukraine; 41-48
Современная педиатрия. Украина; № 6(102) (2019): Современная педиатрия. Украина; 41-48
ISSN: 2706-6134
2663-7553
DOI: 10.15574/sp.2019.102.41
Popis: Background. Despite the continuous improvement of surgical treatment methods for patients with complete atrioventricular communication (AVC), the occurrence of postoperative regurgitation of the left AV valve at different time intervals after correction remains an unresolved problem for 3–13% of them.Objective: to determine the incidence of left AV valve abnormalities in patients with complete AVC and to assess the possibility of transthoracic echocardiography to determine potential anatomical risk factors associated with postoperative complications.Materials and methods. From January 2014 to December 2018, in the Scientific and Practical Medical Center for Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery of the Ministry of Health of Ukraine, 229 patients underwent correction of complete AVC. The average age at the time of correction was 4.8 months (range from 19 days to 5.4 years), the average weight was 4.8 kg (range from 3.1 kg to 23 kg). 107 patients had Down syndrome. The average follow-up period after defect correction was 22.2±4.7 months (range from 7 days to 57 months). We analyzed the incidence of left AV valve abnormalities in patients with complete AVC and their relationship with residual pathology after correction.Results. Most patients have been diagnosed with relatively simple anatomical forms of complete AVC with two well-developed left and right ventricles and a typical morphology of the common AV valve, which allowed correction with a relatively satisfactory result in the long-term follow-up. In 29.7% of cases, the AV valve morphology was different from that typical for AVC due to the existence of additional abnormalities of the left AV valve, diagnosed with transthoracic echocardiography. Residual pathology after correction was detected in 58 (25.3%) patients, 20 (8.7%) of them were subsequently re-intervention in connection with dysfunction of the left AV valve. A reliable relationship was established between the existence of additional anomalies of the left AV valve and the occurrence of residual pathology of the left AV valve at different time intervals after correction (the area under the curve of the diagnostic value of the additional anomalies of the left AV valve when predicting the residual pathology of the left AV valve was 0.778 (95% CI: 0.598–0.849)). The significance of transthoracic echocardiography in identifying potential anatomical risk factors associated with postoperative complications was assessed (the area under the curve of the diagnostic value of echocardiography for identifying additional abnormalities of the left AV valve was 0.659 (95% CI: 0.527–0.809)).Conclusions. Transthoracic echocardiography is a modern method for diagnosing the main morphological features of a complete AVC with high sensitivity and specificity. In most cases, the method of transthoracic echocardiography provides a sufficient amount of necessary information to substantiate and plan surgical treatment of AVC, taking into account the main morphological features of the valve and subvalvular apparatus of the common AV valve.The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the institution's Local Ethics Committee. The informed consent of the child's parents was obtained from the studies.
Актуальность. Несмотря на постоянное усовершенствование методов хирургического лечения пациентов с полной атриовентрикулярной коммуникацией (АВК), возникновение послеоперационной недостаточности левого атриовентрикулярного (АВ) клапана в разные промежутки времени после коррекции порока остается нерешенной проблемой для 3–13% из них.Цель: определить частоту возникновения аномалий левого АВ клапана у пациентов с полной АВК и оценить возможность трансторакальной ЭхоКГ определять потенциальные анатомические факторы риска, связанные с послеоперационными осложнениями.Материалы и методы. С января 2014 г. по декабрь 2018 г. в Научно-практическом медицинском центре детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины (г. Киев) 229 пациентам была проведена радикальная коррекция полной АВК. Средний возраст на момент коррекции составил 4,8 месяца (диапазон от 19 дней до 5,4 года), средний вес — 4,8 кг (диапазон от 3,1 кг до 23 кг). У 107 пациентов диагностирован синдром Дауна. Средний период наблюдения после коррекции порока составил 22,2±4,7 месяца (диапазон от 7 дней до 57 месяцев). Была проанализирована частота возникновения аномалий левого АВ клапана у пациентов с полной АВК и их взаимосвязь с остаточной патологией после радикальной коррекции.Результаты. У большинства пациентов по данным трансторакальной ЭхоКГ диагностированы относительно простые анатомические формы полной АВК с двумя хорошо развитыми левым и правым желудочками и типичной для полной АВК морфологией общего АВ клапана, что позволило провести радикальную коррекцию порока с относительно удовлетворительным результатом в отдаленном периоде наблюдения. В 29,7% случаев морфология общего АВ клапана отличалась от типичной для АВК за счет существования дополнительных аномалий левого АВ клапана, диагностированных трансторакальной ЭхоКГ. Остаточная патология после коррекции порока наблюдалась у 58 (25,3%) пациентов, у 20 (8,7%) из них в связи с дисфункцией левого АВ клапана при дальнейшем наблюдении возникла необходимость в проведении повторной операции. Установлена достоверная связь между существованием дополнительных аномалий левого АВ клапана и возникновением остаточной патологии левого АВ клапана в разные промежутки времени после коррекции порока (площадь под кривой диагностического значения дополнительных аномалий левого АВ клапана при прогнозировании остаточной патологии левого АВ клапана составила 0,778 (95% ДИ: 0,598–0,849)). Проведена оценка значения трансторакальной ЭхоКГ в выявлении потенциальных анатомических факторов риска, связанных с послеоперационным осложнениями (площадь под кривой диагностического значения ЭхоКГ при выявлении дополнительных аномалий левого АВ клапана составила 0,659 (95% ДИ: 0,527–0,809)).Выводы. Трансторакальная ЭхоКГ является современным методом диагностики основных морфологических особенностей полной АВК с высокой чувствительностью и специфичностью. В большинстве случаев метод трансторакальной ЭхоКГ обеспечивает достаточное количество необходимой информации, позволяющей обосновать и планировать хирургическое лечение порока с учетом основных морфологических особенностей клапанного и подклапанного аппарата общего АВ клапана.Исследования выполнены в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) учреждения. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей ребенка.
Актуальність. Незважаючи на постійне удосконалення хірургічних методів лікування пацієнтів із повною атріовентрикулярною комунікацією (АВК), виникнення післяопераційної недостатності лівого атріовентрикулярного (АВ) клапана в різні проміжки часу після корекції вади залишається невирішеною проблемою для 3–13% з них.Мета: визначити частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів із повною АВК та оцінити значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями.Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2018 р. у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (м. Київ) 229 пацієнтам була проведена радикальна корекція повної АВК. Середній вік на момент корекції становив 4,8 місяця (діапазон від 19 днів до 5,4 року), середня вага — 4,8 кг (діапазон від 3,1 до 23 кг). 107 (46,7%) пацієнтів мали синдром Дауна. Середній період спостереження після корекції вади становив 22,2±4,7 місяця (діапазон від 7 днів до 57 місяців). Було проаналізовано частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів з повною АВК та встановлено їх зв'язок із залишковою патологією після радикальної корекції.Результати. У більшості пацієнтів за даними трансторакальної ЕхоКГ визначались відносно прості анатомічні форми повної АВК з двома добре розвинутими шлуночками та типовою морфологією спільного АВ клапана, що дозволило провести радикальну корекцію із задовільним результатом у віддаленому періоді спостереження. У 29,7% випадків морфологія спільного АВ клапана відрізнялась від типової для АВК за рахунок існування додаткових аномалії лівого АВ клапана, визначених методом трансторакальної ЕхоКГ. Залишкова патологія після корекції вади спостерігалась у 58 (25,3%) пацієнтів, у 20 (8,7%) з них, у зв'язку з дисфункцією лівого АВ клапана, при подальшому спостереженні виникла необхідність у проведенні повторного втручання. Встановлено достовірний зв'язок між існуванням додаткових аномалій лівого АВ клапана та виникненням залишкової патології лівого АВ клапана в різні проміжки часу після операції (площа під кривою діагностичного значення додаткових аномалій лівого АВ клапана при прогнозуванні післяопераційної залишкової патології лівого АВ клапана склала 0,778 (95% ДІ: 0,598–0,849)). Проведена оцінка значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями (площа під кривою діагностичного значення ЕхоКГ при виявленні додаткових аномалій лівого АВ клапана склала 0,659 (95% ДІ: 0,527–0,809)).Висновки. Трансторакальна ЕхоКГ є сучасним методом діагностики основних морфологічних особливостей повної АВК з високою чутливістю та специфічністю. У більшості випадків метод трансторакальної ЕхоКГ забезпечує достатню кількість необхідної інформації, що дозволяє обґрунтувати та планувати хірургічне лікування вади з урахуванням основних морфологічних особливостей клапанного та підклапанного апарату спільного АВ клапана.Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: