Клінічний випадок сімейної форми медулярного раку щитоподібної залози

Autor: V. Palamarchuk, V. V. Voitenko, N. Shapoval, T. Ogryzko
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; No. 1 (2021); 76-81
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 1 (2021); 76-81
ISSN: 2519-2582
1818-1384
DOI: 10.30978/cees-2021-1-76
Popis: Medullary thyroid cancer (MTC) accounts for 5—10 % of all thyroid cancers. Most cases are sporadic (75 %), but the proportion of patients with MTC and familial medullary thyroid carcinoma (FMTC) is the highest among any hereditary cancer syndromes (appro­ximately 25 %), and this risk should be considered when evaluating a patient with MTC. In this clinical case study, case of FMTC has been elucidated. Diagnostic criteria of the disease, molecular-genetic aspects, treatment tactics and post-operative observation findings have been presented. The case study illustrates, the efficacy of genomic profiling for the identification of molecular genetic drivers of the disease and its role in ensuring proper and timely diagnosis and treatment of familial form of MTC. When planning prophylactic thyroidectomy, it is recommended to focus on the stratification of the level of RET gene mutation and the timing of prophylactic thyroidectomy as proposed by the American Thyroid Association. The use of molecular genetic investigations in clinical practice for diagnosing MTC makes it possible to objectify the genetic line of the disease in a particular biological family. The patient was found to have a pathogenic germline missense mutation c.2304 G> T (p.E768D, CM020961) in a heterozygous state, which refers to moderate risk of aggressiveness of MTC. In addition, molecular genetic test was performed for the patient's biological child, a 4-year-old girl. Pathogenic mutation was found in the CHEK2 gene, c.47OT> C (p.Ile 157 Thr) in a heterozygous state. These mutations increase the risk of developing breast cancer by 2-3 times, and by 4-5 times in the presence of family history of cancer. The presence of this mutation increases the risk of developing other types of cancers such as stomach, breast, intestinal, prostate and thyroid cancers. Timely diagnosis of FMTC allows to formulate adequate treatment strategy at the preclinical stage of the disease and can significantly improve the quality and duration of life.
На долю медуллярного рака щитовидной железы (МРЩЖ) приходится 5—10% от всех случаев рака щитовидной железы. Большинство случаев (75 %)носят спорадический характер, однако доля пациентов с МРЩЖ и синдромом семейной предрасположенности является самой высокой среди больных с любым синдромом наследственного рака (примерно 25 %), и эту возможность следует учитывать при оценке пациента с МРЩЖ. Приведено клиническое наблюдение семейного МРЩЖ. Освещены диагностические критерии заболевания, рассмот­рены молекулярно-генетические аспекты, определение тактики лечения и дальнейшего наблюдения. Случай иллюстрирует способность геномного профилирования выявить молекулярно-генетические движители заболевания и обеспечить надлежащую диагностику и лечение семейных форм МРЩЖ. При планировании профилактической тиреоидэктомии рекомендуется ориентироваться на стратификацию уровня мутаций гена RET и сроки проведения профилактической тиреоидэктомии, предложенные Американской тиреоидной ассоциацией. Внедрение в клиническую практику молекулярно-генетического исследования с целью диагностики МРЩЖ позволяет объективизировать генетическую линию заболевания у биологической семьи. У пациентки обнаружена патогенная герминальная миссенс-мутация с. 2304 G>T (р.Е768D, CM020961) в гетерозиготном состоянии, которая относится к умеренному риску агрессивности МРЩЖ. Молекулярно-генетическое исследование также было проведено биологическому ребенку пациентки — девочке в возрасте 4 года. Обнаружена патогенная мутация в гене CHEK2c.47OT>C(p.Ile 157 Thr) в гетерозиготном состоянии. Эта мутация повышает риск развития рака молочной железы в 2—3 раза, при наличии семейного онкологического анамнеза — в 4—5 раз. Кроме того, наличие данной мутации повышает риск развития других типов рака: рака желудка, кишечника, простаты, щитовидной железы и др. Своевременно установленный диагноз МРЩЗ позволяет назначить адекватное лечение на этапе доклинических проявлений заболевания, что может значительно улучшить качество и продолжительность жизни.
На частку медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЗ) припадає 5—10% від усіх випадків раку щитоподібної залози. Більшість випадків (75 %) мають спорадичний характер, однак частка пацієнтів з МРЩЗ та синдромом сімейної схильності є найвищою серед хворих з будь-яким синдромом спадкового раку (близько 25 %), і цю можливість слід ураховувати при оцінці пацієнта з МРЩЗ. Наведено клінічне спостереження сімейного МРЩЗ. Висвітлено діагностичні критерії захворювання, розглянуто молекулярно-генетичні аспекти, визначення тактики лікування та подальшого спостереження. Випадок ілюструє здатність геномного профілювання виявити молекулярно-генетичні рушії захворювання та забезпечити належну діагностику і лікування сімейних форм МРЩЗ. При плануванні профілактичної тиреоїдектомії рекомендовано орієнтуватися на стратифікацію рівня мутацій гена RET і терміни проведення профілактичної тиреоїдектомії, запропоновані Американською тиреоїдною асоціацією. Впровадження в клінічну практику молекулярно-генетичного дослідження з метою діагностики МРЩЗ дає змогу об’єктивізувати генетичну лінію захворювання у біологічної родини. У пацієнтки виявлено патогенну гермінальну місенс-мутацію с. 2304 G>T (р.Е768D, CM020961) у гетерозиготному стані, яка належить до помірного ризику агресивності МРЩЗ. Молекулярно-генетичне дослідження також було проведене біологічній дитині пацієнтки — дівчинці віком 4 років. Виявлено патогенну мутацію в гені CHEK2 c.47OT>C(p.Ile 157 Thr) у гетерозиготному стані. Ця мутація підвищує ризик розвитку раку молочної залози в 2—3 рази, за наявності сімейного онкологічного анамнезу — в 4—5 разів. Окрім того, наявність цієї мутації підвищує ризик розвитку інших типів раку: раку шлунка, кішківника, простати, щитоподібної залози тощо. Своєчасно встановлений діагноз МРЩЗ дає змогу призначити адекватне лікування на етапі доклінічних виявів захворювання, що може значно поліпшити якість і тривалість життя.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: