| Popis: |
Levytska G. V., Savуtskyi I. V. PROSPECTS OF THE USE OF ANTIOXIDANT THERAPY IN THE TREATMENT OFRHEMATOGENIC RETINAL DETACHMENT = ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ РЕГМАТОГЕННОГО ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ. Вісник морської медицини / 2022;4(97):48 - 55. ISSN 2707-1324 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7569976 УДК 616.314.17-002.2-031.81-07:616.316-008.839.15-39 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7569976 PROSPECTS OF THE USE OF ANTIOXIDANT THERAPY IN THE TREATMENT OFRHEMATOGENIC RETINAL DETACHMENT Levytska G. V., Savуtskyi I. V. International Academy of Ecology and Medicine, Kyiv; e-mail: prof_s.i.v@ukr.net. Rhegmatogenous retinal detachment continues to be one of the urgent problems of modern ophthalmology. One of the promising areas of modern ophthalmology is the combined use of medicines. The goal is to study the state of lipid peroxidation and antioxidant protection during pharmacocorrection of rhegmatogenous retinal detachment. Research materials and methods. Experimental studies were carried out on 42 brown Norwegian male rats: 1 group – without retinal detachment (hereinafter referred to as intact animals); group 2 – rats that were reproduced rhegmatogenous retinal detachment by the method (control pathology) based on the study of apoptosis through its induction by the AIF factor (apoptosis-inducing factor); 3-7 groups - animals that were reproduced simulated pathology and then underwent therapy. The analysis of antioxidant protection and the system of lipid peroxidation was carried out using the following indicators: the level of diene conjugates, TBC-reactants, which are the product of the degradation of unsaturated fatty acids of membrane phospholipids. The concentration of malondialdehyde, the content of catalase, superoxide dismutase and reduced glutathione were also investigated. Results of the research. One of the key predictors of the development of rhegmatogenous retinal detachment is a violation of the pro-oxidant-antioxidant balance. It was established that under conditions of simulated pathology in rats, there is an increase in the level of diene conjugates, TBC-AP with a simultaneous decrease in malondialdehyde and reduced glutathione. The possibility of influencing antioxidant protection and lipid peroxidation in rats with simulated rhegmatogenous retinal detachment was established by carrying out complex therapy with dexamethasone, resveratrol, erythropoietin and edaravone. The most pronounced therapeutic effectiveness was established against the background of treatment for 5 days with some decrease already on the 7th day. Conclusions. The pronounced effect of the combined therapy is due to the pharmacological activity of the components of this therapeutic scheme and is characterized by the synergistic effect of each of them on the key links of the pathogenesis of rhegmatogenous retinal detachment. Key words: rhegmatogenous retinal detachment, antioxidant protection, lipid peroxidation, free-radical oxidation. ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ РЕГМАТОГЕННОГО ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ Г. В. Левицька, І. В. Савицький ПЗВО «Міжнародна академія екології та медицини», м. Київ Регматогенне відшарування сітківки продовжує залишатися однією з актуальних проблем сучасної офтальмології. Одним з перспективних напрямків сучасної офтальмології є комбіноване використання лікарських засобів. Мета – вивчення стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту при фармакокорекції регматогенного відшарування сітківки. Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили на 42 коричневих норвезьких щурах-самцях: 1 група – без відшарування сітківки (далі по тексту інтактні тварини); 2 група – щури, яким відтворювали регматогенне відшарування сітківки за методом (контрольна патологія), що базується на вивченні апоптозу шляхом його індукції фактором AIF (apoptosis-inducingfactor); 3-7 групи – тварини, яким відтворювали змодельовану патологію і потім проводили терапію. Аналіз антиоксидантного захисту та системиперекисного окиснення ліпідів проводили з використанням наступних показників: рівень дієнових кон’югатів, ТБК-реактантів, які є кінцевим продуктом деградації ненасичених жирних кислот мембранних фосфоліпідів. Також досліджували концентрацію малонового диальдегіду, вміст каталази, супероксиддисмутази та відновленого глутатіону. Результати дослідження. Одним із ключових предикторів розвитку регматогенного відшарування сітківки є порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Встановлено, що за умов змодельованої патології у щурів спостерігається підвищення рівня дієновихконʼюгатів, ТБК-АП з одночасним зниженням малоновогодиальдегіду тавідновленого глутатіону. Встановлено можливість впливу на антиоксидантного захисту та перекисного окиснення ліпідіву щурів із змодельованим регматогенним відшаруванням сітківкишляхом проведення комплексної терапії дексаметазоном, ресвератролом, еритропоетином та едаравоном. Найбільш виражену терапевтичну ефективність було встановлено на тлі лікування протягом 5-ти діб з деяким пониженням вже 7-му добу. Висновки. Виражений вплив проведеної комбінованої терапії обумовлений фармакологічною активністю компонентів даної терапевтичної схеми та характеризується синергічним впливом кожного із них на ключові ланки патогенезу регматогенного відшарування сітківки. Ключові слова: регматогенне відшарування сітківки, антиоксидантний захист, перекисне окиснення ліпідів, вільно-радикальне окиснення. |
