Anti-inflammatory effects of probiotic therapy of chronic gastroduodenitis in children

Autor: A.E. Abaturov, N.M. Tokarieva, A.A. Nikulina, E.L. Kryvusha, A.E. Lykova, I.P. Kaydashev
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: CHILD`S HEALTH; Vol. 15 No. 5 (2020); 287-293
Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; Том 15 № 5 (2020); 287-293
Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; Том 15 № 5 (2020); 287-293
ISSN: 2307-1168
2224-0551
DOI: 10.22141/2224-0551.15.5.2020.211437
Popis: Background. Chronic gastroduodenitis in children and adolescents is currently the most common disease of the gastrointestinal tract. The strains of Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) have unique properties that can be responsible for certain immunological, metabolic and antimicrobial effects, which are extremely important for inflammation of the mucous membrane of the sto­mach and duodenum. The purpose was to determine the effectiveness and safety of the use of Lactobacillus rhamnosus GG in the comprehensive treatment of chronic gastroduodenitis in children by examining the factors initiating the chronic inflammatory process. Materials and methods. Forty-three children with chronic gastroduodenitis aged 10–14 years were examined, of which 2 comparison groups were formed. The main group (n = 25) included patients for the treatment of which, along with traditional therapy, a probiotic preparation Lactiale GG was used at a dose of 5 drops containing 5 · 109 lyophilized viable LGG bacteria (ATCC 53103). The control group (n = 18) was represented by patients who received only traditional therapy. The duration of treatment with Lactiale GG probiotic was 14 days. To prove the efficacy and safety of LGG, the expression level of TLR4, NLRC1/NOD1 mRNA was determined using reverse transcription polymerase chain reaction. The production activity of NF-κB CD40+ cells was investigated using monoclonal antibodies by flow cytometry. Results. In the main group before treatment, the expression level of TLR4 mRNA was 3.23 ± 0.15 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, after 14 days of treatment, it was 3.15 ± 0.13 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, p > 0.05. In the control group, the expression level of TLR4 mRNA before treatment was 3.19 ± 0.14 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, after 14 days of treatment — 3.07 ± 0.08 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, p > 0.05. In the main group before treatment, the level of NOD1 gene expression was 1.5 times higher than after treatment, namely, 2.86 ± 0.24 and 1.90 ± 0.06 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH, respectively. In the control group, the level of NOD1 gene expression before treatment was 2.72 ± 0.35 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH; after treatment, its statistically significant decrease was not observed — 2.57 ± 0.37 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH. In the main observation group before treatment, the activity of ­NF-κB lymphocytes was 48.1 ± 3.2 %; after treatment — 30.2 ± 2.3%, p < 0.05. Whereas in the comparison group, there was no statistically significant decrease in NF-κB activity: before treatment — 45.8 ± 1.8 %; after treatment — 40.9 ± 5.2 %, p > 0.05. Conclusions. The effect of LGG probiotic therapy on expression of TLR4 and NLRC1/NOD1 genes of innate immune system recognition factors in chronic gastroduodenitis in children is characterized by a proven decrease in NLRC1/NOD1 expression followed by deactivation of pro-inflammatory NF-κB-associated signaling pathways.
Актуальность. Хронический гастродуоденит у детей и подростков в настоящее время является самым распространенным заболеванием желудочно-кишечного тракта. У штаммов Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) есть уникальные свойства, которые могут отвечать за определенные иммунологические, метаболические и антимикробные эффекты, которые крайне важны при воспалении слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Цель исследования: определить эффективность и безопасность использования Lactobacillus rhamnosus GG в комплексной терапии хронических гастродуоденитов у детей путем исследования факторов, инициирующих хронический воспалительный процесс. Материалы и методы. Обследовали 43 ребенка, больных хроническим гастродуоденитом, в возрасте 10–14 лет, из них были сформированы 2 группы сравнения. В основную группу (n = 25) вошли пациенты, для лечения которых наряду с традиционной терапией использовался пробиотический препарат в дозировке 5 капель, содержащих 5 × 109 лиофилизированных жизнеспособных бактерий LGG (ATCC 53103), — Лактиале GG. Контрольную группу (n = 18) составили больные, получавшие только традиционную терапию. Продолжительность лечения пробиотиком Лактиале GG составляла 14 дней. Для доказательства эффективности и безопасности использования LGG определяли уровень экспрессии мРНК TLR4, NLRC1/NOD1 с помощью полимеразной цепной реакции с обратной транскрипцией. Активность продукции NF-κB CD40+ клетками исследовали с использованием моноклональных антител методом проточной цитофлуорометрии. Результаты. В основной группе до лечения уровень экспрессии мРНК TLR4 составлял 3,23 ± 0,15 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, через 14 дней лечения уровень экспрессии мРНК TLR4 составил 3,15 ± 0,13 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, р > 0,05. В контрольной группе уровень экспрессии мРНК TLR4 до лечения составил 3,19 ± 0,14 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, через 14 дней лечения — 3,07 ± 0,08 RU ΔmRNA TLR4/RNA actin, р > 0,05. В основной группе до лечения уровень экспрессии гена NOD1 был в 1,5 раза выше, чем после лечения, а именно 2,86 ± 0,24 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH и 1,9 ± 0,06 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH. В контрольной группе до лечения уровень экспрессии гена NOD1 составлял 2,72 ± 0,35 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH, после лечения не отмечалось его статистически значимого уменьшения — 2,57 ± 0,37 RU ΔmRNA NOD1/RNA GAPDH. В основной группе наблюдения до лечения активность NF-κB лимфоцитов составляла 48,1 ± 3,2 %; после лечения — 30,2 ± 2,3 %, p < 0,05. Тогда как в группе сравнения не отмечалось статистически значимого снижения активности NF-κB: до лечения — 45,8 ± 1,8 %; после лечения — 40,9 ± 5,2 %, p > 0,05. Вывод. Влияние пробиотической терапии LGG на экспрессию генов факторов рекогниции врожденной иммунной системы TLR4 и NLRC1/NOD1 при хроническом гастродуодените у детей характеризуется доказанным снижением экспрессии NLRC1/NOD1 с последующей деактивацией провоспалительных ­NF-κB-ассоциированных сигнальных путей.
Актуальність. Хронічний гастродуоденіт у дітей і підлітків у даний час є найпоширенішим захворюванням шлунково-кишкового тракту. У штамів Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) є унікальні якості, які можуть відповідати за певні імунологічні, метаболічні й антимікробні ефекти, що вкрай важливі при запаленні слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки. Мета дослідження: визначити ефективність і безпечність використання LGG у комплексній терапії хронічних гастродуоденітів у дітей шляхом дослідження факторів, що ініціюють хронічний запальний процес. Матеріали та методи. Обстежено 43 дитини, хворих на хронічний гастродуоденіт, віком 10–14 років, із них сформовано 2 групи порівняння. До основної групи (n = 25) увійшли пацієнти, для лікування яких поруч із традиційною терапією використовувався пробіотичний препарат у дозуванні 5 крапель, що містили 5 × 109 ліофілізованих життєздатних бактерій LGG (ATCC 53103), — Лактіалє GG. Контрольну групу (n = 18) становили хворі, які отримували лише традиційну терапію. Тривалість лікування пробіотиком Лактіалє GG становила 14 днів. Для доведення ефективності й безпечності використання LGG визначали рівень експресії мРНК TLR4, NLRC1/NOD1 за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Активність експресії NF-κB+CD40+-клітин досліджували з використанням моноклональних антитіл методом проточної цитофлуорометрії. Результати. В основній групі до лікування рівень експресії мРНК TLR4 становив 3,23 ± 0,15 RU ∆mRNA TLR4/RNA actin, через 14 днів лікування рівень експресії мРНК TLR4 був 3,15 ± 0,13 RU ∆mRNA TLR4/RNA actin, р > 0,05. У контрольній групі рівень експресії мРНК TLR4 до лікування становив 3,19 ± 0,14 RU ∆mRNA TLR4/RNA actin, через 14 днів лікування — 3,07 ± 0,08 RU ∆mRNA TLR4/RNA actin, р > 0,05. В основній групі до лікування рівень експресії гена NOD1 був в 1,5 раза вищим, ніж після лікування, а саме 2,86 ± 0,24 RU ∆mRNA NOD1/RNA GAPDH і 1,9 ± 0,06 RU ∆mRNA NOD1/RNA GAPDH відповідно. У контрольній групі до лікування рівень експресії гена NOD1 становив 2,72 ± 0,35 RU ∆mRNA NOD1/RNA GAPDH, після лікування не відмічалось його статистично значущого зменшення — 2,57 ± 0,37 RU ∆mRNA NOD1/RNA GAPDH. В основній групі спостереження до лікування активність ­­NF-κB лімфоцитів становила 48,1 ± 3,2 %; після лікування — 30,2 ± 2,3 %, p < 0,05. Тоді як у групі порівняння не відмічалось статистично значущого зниження активності NF-κB: до лікування — 45,8 ± 1,8 %; після лікування — 40,9 ± 5,2 %, p > 0,05. Висновки. Вплив пробіотичної терапії LGG на експресію генів факторів рекогніції вродженої імунної системи TLR4 і NLRC1/NOD1 при хронічному гастродуоденіті в дітей характеризується доведеним зниженням експресії NLRC1/NOD1 з подальшою деактивацією прозапальних NF-κB-асоційованих сигнальних шляхів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: