Outmigration from Ukraine: losing brains and brawn

Autor: D. I. Kiryukhin
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2019, № 4 (44)
National Technical University of Ukraine Journal. Political science. Sociology. Law; № 4(44) (2019); 32-36
Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право; № 4(44) (2019); 32-36
ISSN: 2308-5053
DOI: 10.20535/2308-5053.2019.4(44).199338
Popis: The main goal of the article is to analyze the key trends in temporary labor migration, emigration and the brain drain from Ukraine after 2014. The situation with outmigration from Ukraine is catastrophic today. It`s not by chance Franck Düvell calls Ukraine “Europe’s Mexico” because, as he states, the level of migration from both countries is comparable. Ukraine would not have experienced such a daunting loss of labor and intellectual resources had the military crisis in Ukraine’s East and its economic fallout not coincided with the growing need of the Visegrád Four countries – the Czech Republic, Hungary, Poland, and Slovakia – for a labor force to help develop their economies. Thus both push and pull factors are at work: the conflict with Russia acts to drive migration, while changes in the migration policies of Ukraine’s neighbors have opened their labor markets to Ukrainians. Broadly speaking, this two-pronged mechanism accounts for the mass outmigration of Ukrainians since 2014.The active growth in migration to Russia was observed in 2015–2016, but since 2017, its intensity began to decline. Better opportunities for migrant workers in other countries, particularly Poland, which pays a higher average salary than Russia does, have attracted Ukrainian workers and may be largely responsible for the sharp decline in labor migration to Russia. At the same time, the Visegrád Four countries do not yet have a single coherent migration policy. While countries, such as Poland and Slovakia are generally interested in attracting foreign workers and students, Hungary is focused on encouraging ethnic migration (here the Hungarian policy turns out to be a bit like Russia, which focuses on attracting compatriots), and the Czech Republic, similar to Germany, is oriented toward a highly skilled labor force. Changes in the German migration policy and the growing need for Hungary in the workforce suggest that in the future we will observe a competition for the Ukrainian labor force between Germany and Poland, on the one hand, and between the Visegrád Four countries, on the other.
Головна мета статті – проаналізувати ключові тенденції тимчасової міграції робочої сили, еміграції та відтоку мізків з України після 2014 року. Ситуація з еміграцією з України сьогодні є катастрофічною. Не випадково Франк Дювелл називає Україну «європейською Мексикою», оскільки, за його словами, рівень міграції з обох країн є порівнянним. Україна не зазнала б такої страшної втрати робочої сили та інтелектуальних ресурсів, якби військовий конфлікт, що триває в Україні, та її економічний спад не співпали зі зростаючою потребою країн Вишеградської четвірки –Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини – у припливі робочої сили задля стимулювання розвитку їхніх економік. А отже, одночасно на міграційну динаміку в Україні чинять вплив як внутрішні, так й зовнішні фактори: конфлікт із Росією сприяє еміграції, тоді як зміни в міграційній політиці сусідів України відкрили для українців свої ринки праці, що також стимулює від’їзд. Загалом, цей двосторонній механізм пояснює масову еміграцію українців із 2014 року.Активне зростання міграції в Росію спостерігалося у 2015–2016 роках, а ось із 2017 року її інтенсивність починає знижуватися. Найімовірніше, це стало результатом впливу цілого комплексу чинників. Проте головним є те, що в країнах ЄС створюються більш сприятливіші умови для робітників з України, зокрема, в Польщі середня заробітна платня працівників-мігрантів є вищою, ніж у Росії. Разом із тим у країн Вишеградської четвірки поки немає єдиної чіткої міграційної політики. Тоді як такі країни, як Польща і Словаччина, в цілому зацікавлені в залученні робочої сили і студентів, Угорщина орієнтована на стимулювання етнічної міграції (тут угорська політика виявляється трохи схожа з російською, яка орієнтується на залучення «співвітчизників»), а Чехія, так само як й Німеччина, – на висококваліфіковану робочу силу. Зміни міграційної політики Німеччини і зростання потреби Угорщини в робочій силі дозволяють припустити, що в майбутньому ми будемо спостерігати конкурентну боротьбу за українську робочу силу між Німеччиною і Польщею, з одного боку, і міжкраїнами Вишеградської четвірки, з іншого боку.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: