ОСОБЕННОСТИ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИИ У БОЛЬНЫХ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА

Autor: S. Yu. Mogilevskyy, O. V. Bushueva, L. V. Natrus
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Archive of Ukrainian Ophthalmology; Том 5, № 1 (2017); 37-44
Архив офтальмологии Украины-Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni; Том 5, № 1 (2017); 37-44
Архів офтальмології України-Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni; Том 5, № 1 (2017); 37-44
ISSN: 2309-8147
2311-2999
Popis: With regard to absence of timely visits of patients and late diagnosis of diabetes mellitus 2 type (DM2T), at the time of diagnosis upto 50 % of complications were related to the development of micro- and macroangiopathy.Among frequent complications – diabetic retinopathy (DR) that is a near-term reason of blindness for the persons of working age.Aim. Comparison of clinical, laboratory and ophthalmology data for the description of patients with diabetic retinopathy and diabetes mellitus 2 type.Material and methods. Within the study 302 persons were distributed into four groups: 1st group included 98 patients, that did not have DM2T (control), 2nd group (n=76) involved patients with stage I of DR (without visible changes on ocular fundus), 3rd group (n=64) included patients with nonproliferative DR, and 4th group (n=64) – patients with cataract and proliferative DR.Results and discussion. The study results demonstrated that most of the patients (2/3) had DM2Т. In its turn most of the patients (2/3) with DM2Т had DR. Among the patients with DR frequency of nonproliferative and proliferative DR was 1:1; patients with proliferative DR from the general amount of patients made up 21,2%. On the whole women (65,2%) prevailed in this category of patients. After fi ve years of illness no patients with MD2Т of retinopathy are traced, while in eight-year time – the signs of nonproliferative DR appear, and in 11 years – signs of proliferative DR are traced. Nonproliferative DR, and in a greater degree proliferative DR were characterized with the retina thickness (on the OKT-indexes). The reason of it is the accumulation of intraocular liquid of diene conjugates, that was especially vivid in patients with proliferative DR. The activity of catalase increased, however this mechanism under proliferative DR was exhausted. In every patient with proliferative DR there were marks of neovascularisation and/or hemophthalmia .
Целью исследования было сопоставлении клинических, лабораторных и офтальмологических данных для характеристики больных диабетической ретинопатией (ДР) и сахарным диабетом 2 типа (СД2Т). Обследовано 302 пациента: 1-я группа – 98 пациентов без СД2Т (контроль); 2-я группа (n=76) – пациенты с СД2Т без изменений на глазном дне; 3-я (n=64) – пациенты с непролиферативной, и 4-я (n=64) – с пролиферативной ДР.Результаты работы показали, что у большинства больных (2/3) имел место СД2Т, из которых в большинстве (2/3) имела место ДР. Среди больных с ДР отношение непролиферативной и пролиферативной ДР составило 1:1; больные с пролиферативной ДР от общего количества больных составили 21,2%. В целом среди данной категории больных преобладали женщины (65,2%). Через пять лет болезни ретинопатия еще не развивалась, через восемь лет формировалась непролиферативная ДР, а через 11 – пролиферативная ДР. Непролиферативная ДР, а в большей степени, пролиферативная ДР характеризовались утолщением сетчатки глаза по данным ОКТ; отмечено накопление во внутриглазной жидкости диеновых конъюгатов, что было особенно выражено у больных с пролиферативной ДР. Компенсаторно увеличивалась активность каталазы, однако этот механизм при условиях пролиферативной ДР истощался.
Актуальність. У зв’язку з відсутністю своєчасного звернення пацієнтів та пізньою діагностикою цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т), на час встановлення діагнозу до 50 % хворих вже мають ускладнення, пов’язані з розвитком мікро- та макроагніопатій, серед яких досить часто зустрічається діабетична ретинопатія (ДР), яка є першочерговою причиною сліпоти у осіб працездатного віку.Мета дослідження. Співставлення клінічних, лабораторних та офтальмологічних даних для характеристики хворих з діабетичною ретинопатією та цукровим діабетом 2 типу.Матеріали та методи. До дослідження залучено 302 особи, які були розподілені на чотири групи: 1-у склали 98 пацієнтів, які не мали ЦД2Т (контроль), в 2-у групу (n=76) увійшли пацієнти з катарактою та I стадією ДР (без видимих змін на очному дні), 3-ю групу (n=64) склали пацієнти з катарактою та непроліферативною ДР, а 4-у (n=64) – пацієнти з катарактою та проліферативною ДР.Результати та їх обговорення. Результати роботи показали, що у більшості хворих (2/3) мав місце ЦД2Т. У свою чергу, у більшості хворих (2/3) з ЦД2Т мала місце ДР. Серед хворих з ДР частота непроліферативної та проліферативної ДР склала 1:1; хворі з проліферативною ДР від загальної кількості хворих склали 21,2%. Загалом серед даної категорії хворих переважали жінки, яких було 65,2%. Через 5 років хвороби у хворих на ЦД2Т ретинопатії ще нема, тоді як через вісім років виявляються ознаки непроліферативної ДР, а через 11 років – ознаки проліферативної ДР. Непроліферативна, а більшою мірою проліферативна ДР характеризувалися потовщенням сітківки ока (за показниками ОКТ – ЦТС та ЦОС), причиною чого було накопичення у внутрішньоочній рідині дієнових кон’югатів, що було особливо виражено у хворих з проліферативною ДР. Компенсаторно збільшувалася активність каталази, однак цей механізм за умов проліферативної ДР виснажувався. У кожного хворого з ДПР були відмічені прояви неоваскуляризації та/або гемофтальм.
Databáze: OpenAIRE