Фармакокінетичні характеристики й морфометричні ефекти інгібіторів натрійзалежних котранспортерів глюкози 2 в чоловіків і жінок, хворих на цукровий діабет 2-го типу (огляд літератури й власні результати)

Autor: O.V. Prybyla
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine); Vol. 17 No. 4 (2021); 293-303
Международный эндокринологический журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 17 № 4 (2021); 293-303
Міжнародний ендокринологічний журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 17 № 4 (2021); 293-303
Mìžnarodnij Endokrinologìčnij Žurnal, Vol 17, Iss 4, Pp 293-303 (2021)
ISSN: 2307-1427
2224-0721
DOI: 10.22141/2224-0721.17.4.2021.237342
Popis: Background. According to the latest international clinical guidelines, gliflozins — sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors — are indicated as oral antidiabetic drugs of second-third-line therapy in type 2 diabetes mellitus. Due to insulin-independent stimulation of glucosuria, gliflozins have extraglycemic effects such as weight loss, improved adipose tissue distribution, better plasma lipid profile, and decreased uricemia that in generally reduce the risk of cardiovascular complications. The purpose of this study was to evaluate the effectiveness of dapagliflozin in the treatment of men and women with type 2 diabetes mellitus with a metabo­lically unhealthy phenotype. Materials and methods. The study included 17 individuals with diabetes mellitus type 2 (11 men and 6 women), aged 58.0 ± 1.7 years (95% confidence interval 53–62), whose body composition was evaluated by bioelectric impedance using a Tanita analyzer BC-545N (Japan). Patients received therapy with dapagliflozin, antihypertensive and antihyperlipidemic drugs (statins). Results. A three-month use of dapagliflozin in a dose of 10 mg once daily caused a decrease in body mass index, waist circumference, improvement of body composition, in parti­cular a reduction in total body fat (the significance of changes was determined using a paired t-test). No significant changes in muscle and bone mass, body composition, lipid profile, and uricemia level were observed. The group of women, in contrast to men, had a decreased level of visceral fat, which was accompanied by an improvement in the body’s water supply, and a reduction in the estimated metabolic age. Conclusions. Treatment of type 2 diabetes patients with sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors for 3 months has reduced the degree of obesity and improved some indices of body composition. Confirmation of this trend can be obtained in further observations.
Актуальність. Згідно з останніми міжнародними клінічними рекомендаціями, препарати групи гліфлозинів — інгібіторів натрійзалежних котранспортерів глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2) показані як перораль­ні цукрознижувальні засоби 2–3-ї лінії терапії цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Завдяки незалежній від інсуліну стимуляції глюкозурії гліфлозини демонструють такі позаглікемічні ефекти, як зменшення маси тіла, поліпшення регіонального розподілу жирової тканини, ліпідного спектра плазми крові, зниження рівня урикемії, що в цілому сприяє зменшенню ризику серцево-судинних ускладнень. Метою даної роботи була оцінка ефективності дапагліфлозину в терапії чоловіків і жінок, хворих на ЦД 2-го типу, з метаболічно нездоровим фенотипом. Матеріали та методи. До дослідження включено 17 хворих на ЦД 2-го типу (11 чоловіків і 6 жінок) віком 58,0 ± 1,7 року (95% довірчий інтервал 53–62), яким проводилась оцінка показників композиції тіла методом біоелектричного імпедансу за допомогою аналізатора Tanita BC-545N (Японія). Пацієнти отримували терапію дапагліфлозином, антигіпертензивними й антигіперліпідемічними засобами (статинами). Результати. Тримісячне застосування дапагліфлозину в дозі 10 мг 1 раз на добу викликало в пацієнтів зниження індексу маси тіла, окружності талії, поліпшення показників композиції тіла, зокрема зниження відсотка загального жиру (вірогідність змін показників визначали з використанням парного t-тесту). Не виявлено вірогідних змін показників м’язової та кісткової маси, оцінки будови тіла, а також ліпідного комплексу та рівня урикемії. Особливістю групи жінок, на відміну від чоловіків, було зменшення рівня вісцерального жиру, що супроводжувалось покращенням водного забезпечення організму, зниженням розрахункового метаболічного віку. Висновки. Терапія хворих на ЦД 2-го типу препаратами групи іНЗКТГ-2 вже впродовж трьох місяців забезпечила зменшення ступеня ожиріння та поліпшення деяких показників композиції тіла. Підтвердження цієї тенденції може бути отримано при подальшому спостереженні.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: