Боль и дискомфорт при нарушении дефекации у детей – актуальная проблема

Autor: K Dmitrieva, P Stefanik, V Vidiscak, K Furkova, A Prochotsky, E Kovacsova
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Medicina bolu; Том 6 № 3 (2021): Pain Medicine; 29-35
Pain medicine; Vol. 6 No. 3 (2021): Pain Medicine; 29-35
Медицина болю, Vol 6, Iss 3 (2021)
ISSN: 2414-3812
2519-2752
Popis: Pain and discomfort during bowel movements in children are among the most common symptoms in the modern civilized world. The most common cause of these symptoms is chronic constipation, which is often treated by a pediatrician or pediatric gastroenterologist. In differen­tial diagnosis, it is very important to distinguish between chronic symptomatic constipation and functional (without an organic basis), which are most common in childhood. Organic causes of constipation are usually dealt with in cooperation with specialized specialists. The main patho­physiological mechanisms of functional constipation are stress, pain during emptying, and fear of further painful bowel movements. The clinical picture is dominated by in­frequent and difficult defecation of a large amount of hard stools. If the history, laboratory and other additional stud­ies indicate functional constipation, and there are no warn­ing signs of chronic symptomatic constipation, complex treatment can be started. Therapy includes psychological preparation of the patient and his family, working with the correct technique of defecation, dietary and regimen mea­sures, sufficient physical activity, the use of osmotic lax­atives. The presence of warning signs requires a rational differential diagnostic procedure, which varies depending on the age of the child.
Боль и дискомфорт при дефекации у детей являются одними из наиболее частых симптомов в сов­ременном цивилизованном мире. Наиболее частой причиной этих симптомов является хронический запор, который часто лечит педиатр или детский гастроэнтеролог. В дифференциальной диагностике очень важ­но различать хронические симптоматические запоры и функциональные (без органической основы), наибо­лее часто встречающиеся в детском возрасте. Органические причины запора обычно решаются в сотрудни­честве с узкими специалистами. Основными патофизиологическими механизмами функционального запора являются стресс, боль при опорожнении и страх дальнейшей болезненной дефекации. В клинической картине преобладает нечастая и затрудненная дефекация большого количества твердого стула. Если анамнез, ла­бораторные и другие дополнительные исследования указывают на функциональный запор и отсутствуют предупреждающие признаки хронического симптоматического запора, может быть начато комплексное лечение. Терапия включает психологическую подготовку пациента и его семьи, работу с правильной тех­никой дефекации, диетические и режимные мероприятия, достаточную физическую активность, использо­вание осмотических слабительных средств. Наличие настораживающих признаков требует рациональной дифференциально­диагностической процедуры, которая варьирует в зависимости от возраста ребенка.
Біль і дискомфорт при дефекації у дітей є од­ним з найчастіших симптомів у сучасному цивілізо­ваному світі. Найчастішою причиною цих симптомів є хронічний закреп, який часто лікує педіатр або дитя­чий гастроентеролог. Під час диференціальної діагнос­тики дуже важливо розрізняти хронічні симптоматич­ні закрепи та функціональні (без органічної основи), які найчастіше зустрічаються у дитячому віці. Органічні причини закрепу зазвичай вирішуються у співпраці із вузькими спеціалістами. Основними патофізіологіч­ними механізмами функціонального закрепу є стрес, біль і боязнь подальшої болючої дефекації. У клінічній картині переважає нечаста й утруднена дефекація ве­ликої кількості твердих випорожнень. Якщо анамнез, лабораторні та інші додаткові дослідження вказують на функціональний закреп, відсутні попереджувальні оз­наки хронічного симптоматичного закрепу, може бути розпочато комплексне лікування. Терапія включає пси­хологічну підготовку пацієнта і його родини, правильну техніку дефекації, дієтичні і режимні заходи, достатню фізичну активність, використання осмотичних пронос­них засобів. Наявність насторожуючих ознак вимагає раціональної диференційно­діагностичної процедури, яка варіює залежно від віку дитини.
Databáze: OpenAIRE