Интонация как источник информации для создателя хореографического произведения
Autor: | Svetlana Gutkovskaya |
---|---|
Rok vydání: | 2019 |
Předmět: |
Dance
Computer science 793.3:781.62 хореографічний твір пластичний мотив рух жест інтонація музика Intonation (linguistics) Musical хореографическое произведение пластический мотив движение интонация музыка choreographic composition plastic motive movement gesture intonation music Linguistics Modern dance Choreography Musical composition Performing arts Composition (language) |
Zdroj: | Танцювальні студії; Том 2, № 1 (2019); 86-95 Танцевальные студии; Том 2, № 1 (2019); 86-95 Dance studies; Том 2, № 1 (2019); 86-95 |
ISSN: | 2617-3786 2616-7646 |
DOI: | 10.31866/2616-7646.2.1.2019.172188 |
Popis: | Мета дослідження – виявлення рівнів взаємодії інтонацій в музиці і хореографії. Методологія. Теоретичний аналіз наукової і спеціальної літератури з означеної проблеми. Для виявлення рівнів інтонаційної взаємодії в музиці і хореографії, пов’язаних з практикою постановки хореографічних творів, застосовувалися такі методи наукового дослідження, як порівняння, абстрагування, узагальнення. Наукова новизна. Постановка проблеми взаємодії інтонацій в музиці і в хореографії стосовно сфери постановочної діяльності в галузі хореографічного мистецтва може розглядатися як новітня. Інформація виступає в даному випадку як певне художнє повідомлення. Висновки. Стратегія, заснована на конкретних знаннях про природу і роль інтонації як джерела інформації, кардинально змінює сам підхід до створення хореографічної лексики та малюнків танцю. Обов’язковим є первинний скрупульозний аналіз інтонацій музичного твору та використання отриманої інформації для відбору виразних засобів твору хореографічного. Вибір хореографом виразних засобів обмежений рамками, в яких функціонує музична інтонація, а також законами взаємодії музики і хореографії. Можна стверджувати, що музичні інтонації виступають носієм дуже важливої інформації для творця танцю на самих різних рівнях, стимулюючи ідеї і образи хореографічного твору. Винятком є випадки такого виду взаємовідносин музики, словесного тексту і хореографії в творах, вирішених засобами сучасного танцю, які отримали назву «неузгодженого» принципу. Також великою є роль виконавця хореографічного тексту, який робить пластич- ні інтонації «опуклими», або нівелює їх. Цель исследования – выявление уровней взаимодействия интонаций в музыке и хореографии. Методология. Теоретический анализ научной и специальной литературы по обозначенной проблеме. Для выявления уровней интонационного взаимодействия в музыке и хореографии, связанных с практикой сочинения хореографических произведений, применялись такие методы научного исследования, как сравнение, абстрагирование, обобщение. Научная новизна. Постановка проблемы взаимодействия интонаций в музыке и в хореографии применительно к сфере постановочной деятельности в области хореографического искусства может рассматриваться как отличающаяся новизной. Информация выступает в данном случае как определенное художественное сообщение. Выводы. Стратегия, основанная на конкретных знаниях о природе и роли интонации в качестве источника информации, кардинально меняет сам подход к сочинению хореографической лексики и рисунков танца. Обязательным является первоначальный скрупулезный анализ интонаций музыкального произведения и использование полученной информации для отбора выразительных средств произведения хореографического. Выбор хореографом выразительных средств ограничен рамками, в которых функционирует музыкальная интонация, а также законами взаимодействия музыки и хореографии. Можно утверждать, что музыкальные интонации выступают носителем очень важной информации для постановщика танца на самых разных уровнях, стимулируя идеи и образы хореографического произведения. Исключением являются случаи такого вида взаимоотношений музыки, словесного текста и хореографии в произведениях, решенных средствами современного танца, которые получили название «рассогласованного» принципа. Также велика роль исполнителя хореографического текста, который делает пластические интонации «выпуклыми», либо нивелирует их. The purpose of the study is to identify the levels of intonations interaction in music and choreography. Methodology. Theoretical analysis of scientific and specialized literature on the indicated problem. To identify the levels of intonation interaction in music and choreography related to the practice of composing choreographic works, such methods of scientific research as comparison, abstraction and generalization were used. Scientific novelty. The formulation of the problem of the intonations interaction in music and in choreography as applied to the field of staged activity in the field of choreographic art can be considered as being new. Information appears in this case as a specific artistic message. Conclusions. A strategy based on specific knowledge of the nature and intonation role as a source of information fundamentally changes the very approach to composing choreographic text and dance patterns. The initial thorough analysis of the intonations of the musical composition and the use of this information for selection of expressive means of choreographic composition is obligatory. The choice of expressive means by the choreographer is limited by the framework in which the musical intonation functions, as well as by the laws of interaction between music and choreography. It can be argued that musical intonations act as a carrier of very important information for the dance creator at various levels, stimulating ideas and images of the choreographic composition. The exceptions are the cases of this type of relationship of music, verbal text and choreography in works solved by means of modern dance, which are called the “mismatched” principle. The role of the performer of the choreographic text is also great, which makes the plastic intonations “convex” or levels them out. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |