One year results of surgical prophylaxis for mammary gland rotation after submuscular augmentative mammoplasty

Autor: O. I. Zakhartseva, V. V. Khrapach, L. Yu. Markulan, V. G. Mishalov
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Surgery of Ukraine; № 2 (2018); 39—43
Хирургия Украины; № 2 (2018); 39—43
Хірургія України; № 2 (2018); 39—43
ISSN: 1818-5398
2521-697X
Popis: The aim — to determine the effectiveness of the upper pole reinforcement of «neo pocket» with prolene thread for the mammary gland prothesis rotation (MGPR) prevention after primary augmentative mammoplasty in the remote postoperative period.Materials and methods. A prospective independent comparison of annual results after primary augmentation mammoplasty in two groups of patients was carried out. The comparison group included 94 patients, the main group — 76 women, whose operation was accompanied by fixing the upper pole of the «neopocket» with the prolene mesh. Any statistical differences were not found between the two groups in age, body mass index, mass of breast prostheses, the proportion of patients who were pregnant and breast‑fed. In all cases, the implanted textured prosthesis was with a high and medium profile. Most patients had prostheses in the volume of 325 — 335 and 375 ml. The evaluation of the MGPR was carried out following the developed procedure with the ESAOTE ultrasound device, the Technos Partner model, by a linear sensor with a frequency of 12.5 MHz.Results and discussion. The comparison group, showed 143 (76.1 %) prostheses being rotated, whereas the main group — 46 (30.3 %) (p = 0.001). In the comparison group, only 4 (1.6 %) women did not have RP of both glands, in the main group — in 39 (51.3 %) (p = 0.001). Significant differences in the degree of MGRP (p = 0.001) were noted due to the absence of angles 120°, 150° and 180° in the main group of the LLP. The main group did not demonstrate even a single case of clinically significant MGPR, while in the comparison group 11 (11.7 %) (p = 0.002). In the main group, the ratio of 30°/60 ° rotation (10.9 and 89.1 %) statistically significantly differed from that in the comparison group (31.5 and 68.5 %) due to a smaller proportion of MGPR at 60° (p = 0.006).Conclusions. A method of fixation of the submuscular «neo pocket» upper pole with prolene mesh a year after the augmentative mammoplasty, avoids clinically significant MGPR (more than 900) in contrast to the traditional method (11.7 %) (p = 0.002), and in cases of clinically insignificant rotation to decrease in 1.3 times the proportion of prostheses rotation at 600 (p = 0.006).
Цель работы — определить эффективность укрепления верхнего полюса неокармана проленовой сеткой для профилактики ротации протеза молочной железы (РПМЖ) в отдаленный период после аугментационной маммопластики.Материалы и методы. Проведено проспективное независимое сравнение однолетних результатов после первичной аугментационной маммопластики в двух группах пациенток. В группу сравнения вошли 94 пациентки, в основную группу — 76 женщин, у которых операцию дополняли фиксацией верхнего полюса неокармана с помощью проленовой сетки. Группы статистически значимо не отличались по возрасту, индексу массы тела, массе протезов молочной железы (МЖ), доле пациенток, которые были беременны и кормили грудью. Во всех случаях имплантировали текстурированные протезы с высоким и средним профилем. Большинству пациенток устанавливали протезы объемом 325 — 335 и 375 мл. Оценку РПМЖ проводили согласно разработанной методике с помощью ультразвукового аппарата ESAOTE, модель Technos Partner, с линейным датчиком с частотой 12,5 МГц.Результаты и обсуждение. В группе сравнения выявили ротацию 143 (76,1 %) протезов МЖ, в основной группе — 46 (30,3 %) (р = 0,001). В группе сравнения лишь у 4 (1,6 %) женщин не было ротации протеза обеих МЖ, в основной группе — у 39 (51,3 %) (р = 0,001). Отмечены существенные различия в степени РПМЖ (р = 0,001) за счет отсутствия в основной группе РПМЖ на углы 120°, 150° и 180°. В основной группе не было ни одного случая клинически значимой РПМЖ, тогда как в группе сравнения — 11 (11,7 %) (р = 0,002). В основной группе соотношение 30°/60° ротации (10,9 и 89,1 %) статистически значимо отличалось от такового в группе сравнения (31,5 и 68,5 %) за счет меньшей доли РПМЖ на 60° (р = 0,006).Выводы. Разработанный метод фиксации верхнего полюса субмускулярного неокармана с применением проленовой сетки позволяет избежать через год после аугментационной маммопластики клинически значимой РПМЖ (более 90°) в отличие от традиционной методики (11,7 %) (р = 0,002) и снизить в 1,3 раза долю ротации протезов на 60° (р = 0,006).
Мета роботи — визначити ефективність укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики ротації протеза молочної залози (РПМЗ) у віддалений період після аугментаційної мамопластики.Матеріали і методи. Проведено проспективне незалежне порівняння однорічних результатів первинної аугментаційної мамопластики у двох групах пацієнток. До групи порівняння було залучено 94 пацієнтки, до основної групи — 76 жінок, у яких операцію доповнювали фіксацією верхнього полюса неокишені за допомогою проленової сітки. Групи статистично значущо не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів молочної залози (МЗ), часткою осіб, які завагітніли та годували грудьми. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом 325 — 335 та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили за розробленою методикою за допомогою ультразвукового апарата ESAOTE, модель Technos Partner, з лінійним датчиком з частотою 12,5 МГц.Результати та обговорення. У групі порівняння виявили ротацію 143 (76,1 %) протезів МЗ, в основній групі — 46 (30,3 %) (р = 0,001). У групі порівняння лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протеза обох МЗ, а в основній групі — у 39 (51,3 %) (р = 0,001). Відзначено суттєві відмінності щодо ступеня РПМЗ (р = 0,001): в основній групі не було РПМЗ на кути 120°, 150° та 180°. В основній групі не було жодного випадку клінічно значущої РПМЗ, тоді як у групі порівняння — 11 (11,7 %) випадків (р = 0,002). В основній групі співвідношення 30°/60° ротації (10,9 та 89,1 %) статистично значущо відрізнялося від такого в групі порівняння (31,5 і 68,5 %) за рахунок меншої частки РПМЗ на 60° (р = 0,006).Висновки. Розроблений метод фіксації верхнього полюса субмускулярної неокишені із застосуванням проленової сітки дає змогу уникнути через рік після аугментаційної мамопластики клінічно значущої РПМЗ (понад 90°) на відміну від традиційної методики (11,7 %, р = 0,002) та знизити в 1,3 разу частку РПМЗ на 60° (р = 0,006).
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: